«Образи століть» Остапа Ковальчука

14947414_695462647271272_8061326244444190527_n

3 листопада 2016 р. о 14.00 у Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» відкрилася виставка «Образи століть» київського художника Остапа Ковальчука.

Остап Ковальчук — художник-живописець, кандидат мистецтвознавства, доцент, член Національної спілки художників України, проректор з наукової роботи Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, викладач живопису.
Має наукові публікації з питань історії образотворчого мистецтва й художньої освіти. Виступає у періодиці та як автор-упорядник художніх каталогів. Працює в галузях станкового й монументального малярства, дизайну, реставрації, скульптури, графіки і геральдики.
Основні твори: художнє вирішення інтер’єрів, цикл монументальних розписів «Наука» та проект реконструкції центрального входу в Головний (Червоний) корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2008); монументальне панно «Володарі чеської корони» (Прага, Чеська Республіка, 2010); розписи меморіального храму Св. Параскеви у с. Губнику Гайсинського р-ну Вінницької обл. (2010); іконостас храму Казанської ікони Божої Матері в с. Сухолуччі Вишгородського р-ну Київської обл. (2011); цикл монументальних розписів у Національній академії служби безпеки України (2012).
У 2003-2012 роках завідував виставковим відділом НАОМА. Викладацьку роботу розпочав у 2004-му, з 2011-го — доцент кафедри живопису і композиції. Проректор з наукової роботи — з 2012 року.
Автор багатьох персональних виставок в Україні й за кордоном (Китай, Казахстан та інші країни), а також учасник виставкових проектів. Зокрема — одного з останніх, що має назву «Від школи до храму» та представляє твори учнів видатного українського художника Миколи Андрійовича Стороженка (1928-2015) і який відкрився в Галереї Львівської національної академії мистецтв. Цікаве малярство грою кольорів показує ангелів, Ісуса Христа та Його Матір під новим кутом зору. Легкість, ніжність і піднесеність картин викликають емоції умиротворення й водночас легкого хвилювання… Для цієї експозиції представив роботи і Остап Ковальчук.

На виставці «Образи століть» представлено 27 художніх полотен. Серед картин превалюють портретні образи, пов’язані зі сторінками історії України. Серед них — гетьман Остап Гоголь та козацький ватажок Максим Кривоніс. Проте більшість — це жіночі образи. Прикметно, що живопис виконано не лише у класичній техніці — на полотні, але й на дереві. Це, за задумом автора, показує безпосередній зв’язок із традиційним українським малярством. Виставлені у дзвіниці Колегіуму твори, під історичними склепіннями Мазепинської доби, сприймаються як єдина цілісна серія. Художник апелює до минулого, загострюючи увагу глядача на формальній красі й загадковості, яку відтворює, надихаючись зразками класичного мистецтва.

— Пане Остапе, чим близька вам Чернігівщина?
— Ми разом із працівниками музею вибрали ті мої роботи, які відповідали історичній тематиці. Мій дідусь по матері — з Чернігівщини, мій учитель, професор Лопухов — із Городні, тому я завжди відчував поклик цього прадавнього краю.

— Як викладач скажіть, чи багато нині талантів серед молоді?
— Ліна Костенко писала: «Ще не було епохи для поетів — але були поети для епохи», тому таланти є завжди, а у перехідні періоди та історичні кризи творчі люди особливо самозаглиблювалися та робили значні звершення у мистецтві, духовності, філософії — а тим паче тепер, коли майже кожен має в допомогу досягнення науково-технічного прогресу. Я сподіваюся, що людство знайде вихід із історичної світової кризи — визріють раціональне зерно, момент істини й духовного перенародження.

— Чи маєте ви інші виставки у власному творчому досвіді?
— Вважаю, що найунікальнішою подією був міжнародний проект «Шевченко очима китайських художників» у Пекіні, особливістю якого є те, що, на відміну від усіх інших світових пам’яток, присвячених Шевченку (що, переважно, є ініціативою української діаспори), в Китаї саме за ініціативи китайських художників (котрі самостійно вивчали перекладений на китайську мову «Кобзар»), відбулася ця подія.

— А які з представлених тут робіт були найпершими?
— Ось, приміром, «Вишневий цвіт» — бачите, намальована гарна дівчина-україночка — це є одна з найдавніших картин. А далі вже були й інші: «Княгиня», «Фея», «Дівчина в синьому», «Портрет жінки», «Ганна», «Світи, місяченьку», «Мрія», «Королева» тощо.

— Ваші сюжети розкривають також і тему віри та духовності…
— Так, звичайно — це актуально, вважаю, для кожного митця і творчої людини. У мене на цій виставці два споріднені твори — «Різдво» та «Благовіщення», але маю у власному творчому доробку й інші подібні роботи. Без духовності ж, як відомо, немає майбутнього…

Побажаємо ж авторові виставки Остапу Ковальчуку натхнення, сил та наснаги для створення ще багатьох самобутніх творів мистецтва.

Ігор ГІЛЬОВ, “Деснянська правда”.

15032722_695462640604606_6406332618156520133_n

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *