КолегіумУ центрі Чернігова, на краю валу колишньої фортеці — стародавнього історичного центру, розташована одна з найдивовижніших архітектурних споруд міста, нині відома як Колегіум.

Колись ця будівля входила до складу кафедрального Борисоглібського монастиря — резиденції чернігівських архієпископів.

Вона складається з довгого двоповерхового корпусу монастирської трапезної та дзвіниці, що безпосередньо прилягає до неї. Розбудовувати кафедру почав чернігівський архієпископ Лазар Баранович, який 1672 р. переїхав до Чернігова. Можливо, за його ініціативою і розпочалося будівництво трапезної.

У 1700-1702 рр. чернігівський архієпископ Іоан Максимович за підтримки та фінансування гетьмана Івана Мазепи прибудував до неї впритул дзвіницю, зв’язавши її з другим поверхом трапезної, яка в східній частині мала церкву Всіх Святих. Два куполи цієї церкви до нашого часу не збереглися. Про меценатство гетьмана свідчить закладна дошка дзвіниці з гербом Івана Мазепи та записом про пожертвування гетьмана, яка зараз експонується в одній з виставкових зал. Дзвіниця мала церкву названу на честь патронального святого гетьмана — Іоана Предтечі. Відомий описувач краю XVIII ст. Опанас Шафонський повідомляв, що коли копали фундамент під цю дзвіницю, то був знайдений срібний ідол. З нього була виготовлена срібна  царська брама для іконостасу кафедрального собору. На брамі також викарбуваний герб гетьмана Івана Мазепи.

Колегіум 2У кінці XIX ст. із заходу дзвіниці був прибудований ганок у стилі московської архітектури. На думку дослідників об’ємно-просторова композиція цієї будівлі походить від російських комплексних споруд, видовжених по осі схід — захід, які включали двоповерхову трапезну (на підкліті) з церквою та дзвіницею. Стилістично близьким до російського є надзвичайно багате декоративне оформлення будівлі, особливо південного фасаду, зверненого до Борисоглібського собору: різні за формою наличники, півколонки, ряди поребрика, майолікові вставки, ніші, колончастий фриз утворюють візерунчатий пишний килим. Верхню частину дзвіниці прикрашають керамічні ікони «Богоматір Знамення» та «Спас Нерукотворний».

За браком приміщень у Борисоглібському кафедральному монастирі з 1749 року в трапезній відбувалися заняття класу філософії Чернігівського колегіуму, який розташовувся на території цього монастиря в 1700-1776 рр. Колегіум — перший навчальний заклад вищого рівня в Лівобережній Україні, що діяв з 1700 по 1786 рр., заснований з ініціативи церковних і політичних діячів, видатних письменників другої половини XVII — початку XVIII ст. Лазаря Барановича та Іоана Максимовича. Колегіум створювався за зразком Києво-Могилянської академії, яка в свою чергу наслідувала принципи організації, навчальні програми західноєвропейських університетів та колегіумів.

Колегіум 3Основна увага приділялася вивченню латинської мови, менше уваги церковнослов’янській, пізніше стали вивчати російську. Вивчалася також польська, грецька, німецька, французька мови, а також поетика, риторика, філософія, математика, географія тощо. У ньому здобували освіту вихідці з козацтва, міщанства, духовенства, селян. Колегіум готував освічені кадри для державної служби, перекладачів, літераторів, церковних діячів, медиків.

Серед вихованців Чернігівського колегіуму імена близько двадцяти відомих медиків XVIII ст.: це і П.А.Загорський академік, засновник першої анатомічної школи в Росії, Ю.Т.Білопольський головний лікар в армії О.В.Суворова, Ф.І.Політковський професор Московського університету, видатний клініцист та ін. У 1786 р. колегіум був реорганізований в духовну семінарію. Під час перебудови памятки та пристосування її для різних установ після ліквідації монастиря були знищені залишки декоративних деталей. У роки Другої світової війни будівля була спалена. У 1954-1959 рр. її відреставровано за проектом київського архітектора М.М.Говденко, поновлено і архітектурний декор. Нині тут розміщується  адміністрація Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», постійні виставки українського іконопису, експозиція, присвячена Чернігівському колегіуму, а також виставка «Чернігів та чернігівці 100 років тому».

Фото Сергія Колотуші.