Відзначення 900-річчя першої писемної згадки про Борисоглібський собор м. Чернігова
6 серпня, в День пам’яті святих благовірних братів Бориса і Гліба, відбудеться захід з нагоди 900-річчя першої писемної згадки про Борисоглібський собор.
Початок: о 12.00.
Місце проведення: м. Чернігів, Борисоглібський собор (на території Валу).
Співорганізатори: Чернігівська обласна військова адміністрація, Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній».
У програмі урочистого заходу:
– презентація пілотного проєкту «Пошта під куполами»;
– спеціальне погашення художніх конвертів штемпелем з копією печатки князя Давида Святославовича;
– представлення виставки дитячого малюнка, підготовленої за результатами конкурсу «Пам’ятки архітектури міста Чернігова очима дітей».
Акція буде проходити за участі Капели бандуристів імені Остапа Вересая Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм (керівник — заслужена артистка України Раїса Борщ).
Захід підготовлений за сприяння: АТ «Укрпошта», Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської дитячої художньої школи, Гуманітарної ініціативи українських творців, Чернігівського обласного осередку Асоціації філателістів України.
Історична довідка
Борисоглібський собор започаткований чернігівським князем Давидом Святославичем, онуком Ярослава Мудрого, як родинний храм-усипальня і присвячений небесному покровителю князя св. Глібу. Храм є характерним зразком чернігівської архітектурної школи ХІІ ст., усипальниця князів роду Давидовичів.
За час існування собор неодноразово зазнавав пошкоджень і перебудов, і кожного разу його архітектура набувала нових рис. Зокрема, після національної визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького він був одночасно кафедральним собором та головним храмом заможного монастиря, до якого часто навідувався гетьман Іван Мазепа. Він замовив у ХVІІІ ст. у німецькому місті Аугсбурзі для іконостасу Борисоглібського собору надзвичайної краси срібні царські врата, що збереглися до наших днів.
Пережив собор і Другу світову війну, хоча й був частково пошкоджений. У повоєнні часи він був відновлений у гаданих первісних формах.
Нині Борисоглібський собор, пам’ятка архітектури національного значення, входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», використовується як музейний об’єкт та Будинок хорової спадщини.