У будинку Чернігівського колегіуму розміщена досить цікава експозиція старообрядницьких ікон.
На Чернігівщині перші поселення старообрядців з’явилися в кінці XVII ст. На виставці представлені більше тридцяти ікон, які датуться ХІХ ст.: це «Богородиця з немовлям», «Ісус Христос», «Св. Миколай», «Георгій Змієборець», «Усікновення голови Іоанна Предтечі», «Не ридай мене мати» та інші.
Старообрядці не підтримали реформу патріарха Никона і залишилися вірними традиціям і канонам дониконівського іконопису. Вони міцно трималися своїх старовинних ікон та книг. Старообрядці прагнули зберегти свої ікони від впливу світського, реалістичного мистецтва, який в цей час потужно завойовував позиції в іконописі, особливо, в українському.
Консервування традиційних канонів і техніки в якійсь мірі сприяли збереженню і в ХІХ ст, навіть на початку ХХ ст. у старообрядницькому іконопису характерних рис давньоруських ікон, а також дозволило досягти досить високої віртуозності і ремісничої майстерності у написанні, зокрема, баготофігурних житійних композицій.