Виставка Богородичних ікон до свята Покрови Пресвятої Богородиці
13 жовтня у Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» (у приміщенні Колегіуму, на Валу) відкривається виставка Богородичних ікон. Вона приурочена до свята Покрови Пресвятої Богородиці. Враховуючи карантинні обмеження відкриття експозиції відбудеться в режимі онлайн.
З 22 вересня тут, в експозиційній залі, відновлена виставка професійного іконопису Чернігівщини, яка до свята Покрови Пресвятої Богородиці доповнена 20-ма іконами з колекції заповідника. Вона представлена перлинами ікономалярства нашого краю XVII—ХVIIІ ст., а також іконами, що були відреставровані та придбані нещодавно заповідником.
Окрасою виставки є одна з накращих ікон «Покрова Богородиці» ХVIIІ ст., що збереглися до нашого часу, на якій, ймовірніше за все, зображений наказний гетьман Павло Полуботок.
Ікони, які експонуються, різноманітні як за стилем та манерою виконання, так і за рівнем професіональної майстерності. Вони репрезентують різні епохи та стилі. Тут представлені чисельні образи Богородиці — найпоширеніші та найулюбленіші іконописні образи як в Україні так і за її межами з різними іконографічними типами та сюжетами: це «Троїцько-Іллінська Богородиця», «Богородиця Охтирська», «Богородиця Козельщанська», «Богородиця Пожайська», «Знамення Богородиці Курської», «Богородиця Казанська», «Богородиця Толгська», «Богородиця Замилування», «Богородиця Живоносне джерело», «Різдво Богородиці», «Успіння Богородиці», «Пом’якшення злих сердець», «Втамуй мої хвороби», «Коронування Богородиці», «Неопалима купина», «Богородиця Вогневидна».
Серед останніх придбань — ікона з цікавою назвою «Пом’якшення злих сердець». На ній — зображення Богородиці з Ісусом Христом у пишних коронах та вбранні, прикрашених перлами, дорогоцінним намистом і медальйонами. Іконографія ікони своїм походженням пов’язана з українським художником—гравером Г. Тепчегорським, який, перебуваючи у Москві, виконував гравюри багатьох ікон, поширених в Україні. Напис на іконі — Пом’якшення злих сердець — рядок із вірша Дмитрія Ростовського. Майбутній святитель у 1689 році відвідав містечко Рудню під Любечем, що на Чернігівщині, бо воно прославилося чудотворною іконою (відомою як Мохнатинська Богородиця) і написав вірші, які згодом дали назву новому варіанту ікон, що поширилися в Росії під цією назвою. Як бачимо, в Україні було широке розмаїття сюжетів Богородичних ікон, які запозичувалися і розповсюджувалися за її межами. Основна мета виставки — показати самобутні традиції та характерні риси ікономалярства Чернігівщини в їх розвитку впродовж XVIII — початку ХХ ст.
Ольга Травкіна, кандидат історичних наук, завідувач відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».