Видано збірник наукових праць «Чернігівські старожитності» № 8 (11)

Черговий випуск наукового збірника «Чернігівські старожитності» № 8 (11) вміщує матеріали Всеукраїнської наукової конференції «VI Карнабідівські читання», яка проходила 8-9 грудня 2022 року в Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній».

Попри виклики воєнного часу близько тридцяти науковців із різних регіонів України активно долучилися до її роботи.

2022 рік був знаковим, адже найдавнішому у регіоні музейному закладу архітектурно-історичного спрямування виповнилося 55 років. Відповідно до рішення Ради Міністрів УРСР № 125 від 20 лютого 1967 р. та Чернігівської обласної ради № 598 від 7 вересня 1967 р. при Державному архітектурно-історичному заповіднику «Софійський музей» було створено чернігівську філію, підпорядковану Держбуду УРСР. Музейна установа пройшла складний шлях свого становлення та розвитку від філії до самостійного науково-дослідного та культурно-освітнього закладу архітектурно-історичного спрямування національного значення, що об’єднує комплекс нерухомих пам’яток матеріальної та духовної культури, які становлять виняткову історичну, мистецьку, художню та наукову цінність. На сьогодні до цілісного майнового комплексу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» входять 26 пам’яток архітектури національного значення, 3 споруди та 2 пам’ятника монументального мистецтва: гетьману Івану Мазепі та князю Ігорю Чернігівському. Така кількість непересічних пам’яток засвідчує визначну роль Чернігова та його культурної спадщини в історико-культурному розвитку України. Провідними напрямками діяльності заповідника були й залишаються пам’яткоохоронний, науково-дослідний та культурно-просвітницький. І це цілком логічно, адже в ньому сконцентрована найбільша кількість пам’яток національної культурної спадщини Північного Лівобережжя.

Знаменна дата музейної інституції тісно пов’язана з 95-річчям з дня народження Андрія Антоновича Карнабеда (1927-2005), відомого дослідника та послідовного пам’яткоохоронця, який стояв біля витоків створення заповідника та присвятив роботі в ньому 30 років свого життя. Наукова конференція «Карнабідівські читання», започаткована в 2013 році, стала своєрідною присвятою «останньому Дон Кіхоту» старовинного Чернігова. Вшановуючи його пам’ять та наукові здобутки, ініціатори читань мали на меті привернути увагу до пам’яткоохоронної та краєзнавчої діяльності на Чернігівщині у ХІХ − на поч. ХХІ ст., питань збереження старожитностей Чернігова, відновлення пам’яток архітектури та історії Чернігово-Cіверського краю. Проте із року в рік відбувалось збільшення кількості учасників, розширювалась географія та тематичне наповнення читань. Поступово вони вийшли за межі регіональних досліджень та набули всеукраїнського масштабу. Відтак матеріали «VI Карнабідівських читань» вміщують розвідки, присвячені зазначеним визначним датам та широкому колу питань збереження історико-культурної спадщини; дослідженню регіональної історії Північного Лівобережжя; історії, проблемам, перспективам та актуальним дослідженням археологічних і архітектурних пам’яток; мистецтвознавчим студіям, актуальним проблемам сучасної музеології та пам’яткознавства.

У збірнику розміщено 25 наукових статей з історії, історіографії і культурології, архітектури і мистецтвознавства, охорони пам’яток, а також археологічних досліджень пам’яток Чернігівщини. Низка статей стосується пам’яток історії, архітектури та археології інших регіонів України.

Більша частина оприлюднених у статтях документів і фактів вперше запроваджуються до наукового обігу.

Видання розраховане на фахівців у галузі охорони культурної спадщини, науковців, музеєзнавців і всіх поціновувачів історико-культурних надбань.

Збірник надрукований невеликим тиражем. Він зареєстрований Міністерством юстиції України.

Його підготувала редакційна колегія: Андрій Лісовий (голова), Олена Ванжула, Сергій Черняков, Ірина Бугера.

Рецензенти: Сергій Горобець – кандидат історичних наук (Україна, Чернігів, Український інститут національної пам’яті); Олена Черненко – кандидатка історичних наук (Польща, Варшава, Uniwersytet Warszawski); Інна Непотенко – кандидатка історичних наук (Україна, Чернігів, Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»).

Збірник наукових праць «Чернігівські старожитності» № 8 (11) також розміщений на сайті заповідника за посиланням: https://oldchernihiv.com/sdm_downloads/zbirnyk-naukovyh-prats-chernigivski-starozhytnosti-8-11

ЗМІСТ
ІСТОРИЧНІ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Васюта Олег. Ще раз до питання про час побудови П’ятницької церкви у
Чернігові та її замовника …………………………………………………………….6
Гейда Ольга. Церковно-політичні обставини появи графіті на південному
фасаді чернігівського Спасо-Преображенського собору …………………….…19
Матвейчук Олексій. З історії санітарної медицини Чернігівщини 1918–1930-
х рр. на прикладі діяльності С. К. Шлегеля ………………………………….….29
Миколайко Тетяна. Чернігівський Троїцький жіночий монастир у 1940−1950-х
роках …….……………………………………………………….…………………45
Нижник Людмила. П’ятницький жіночий монастир за документами XVIII cт. з
фондів ЦДІАК України …..………………………………………….…….………52
Перепелиця Алла. Петро Єримович – настоятель Свято-Покровського храму в
с. Янич (Чигиринщина) (друга пол. XIX – поч. XX ст.)..……….………………62
Сергєєв Сергій. Відбудова Чернігівського обласного державного архіву в
повоєнну добу ………………………………………………………………………70
Травкіна Ольга. Пожертви генерального обозного Василя Дуніна-Борковського до чудотворної ікони «Троїцько-Іллінська Богородиця» ………………………………………………..……….79
Ясновська Люмила. Володимир Мезенцев – діаспорний дослідник козацького
Батурина………………………………………….………………………………….90

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК
ТА МУЗЕЙНА СПРАВА

Ванжула Олена. Пам’яткоохоронна діяльність Чернігівського державного
архітектурно-історичного заповідника в 1967–1972 рр. ….………………………93
Глухенький Андрій. Пам’яткоохоронна громадська діяльність А. А. Карнабеда
у 1998–2005 роках……….…………………………………………………………..117
Гучок Юлія, Рига Данило. Скарби під згарищем (до питання про руйнування
будівель колишньої жіночої та чоловічої гімназії у 1941 році)………..………126
Ігнатенко Ігор. Дослідження «Михайлівської божниці» міста Остра в умовах
російсько-української війни ……………………………………………………..141
Литовченко Олександр. Фотофіксація пам’яток Єлецького монастиря у
Чернігові станом на 1953 р. …………………..………………………………….150
Михеєнко Наталія. Моніторинг температурно-вологісного режиму дзвіниці
Єлецького монастиря у Чернігові ………………..………………………………165
Пилипів Лариса. Реставрація як основний метод збереження архітектурних та
археологічних пам’яток НІМЗ «Поле Берестецької битви» ………..………….170
Руденок Володимир. Спогади про перші роки заповідника …………….……..175
Шугалій Олександр. Чернігів Х–ХІІІ ст. в уявленні А. Карнабіда……………184
Юхимчук Мар’яна. Музейна комунікація на прикладі роботи НІМЗ «Поле
Берестецької битви» …………………………………….………………..………195

МИСТЕЦТВОЗНАВЧІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ПАМ’ЯТОК

Бугера Ірина. Настінні розписи південної частини трансепту Троїцького собору
м. Чернігова………………..……..…………………………………………….….200
Гаркуша Алла. Портрет Єви (з настінних розписів ХІХ ст. у Спасо-
Преображенському соборі (ХІ ст.) м. Чернігова)…………………………..……209

АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дядечко Оксана. Музичні інструменти з колекції Національного архітектурно-
історичного заповідника «Чернігів стародавній» …………………………..…..219
Новик Тетяна. Геральдична підвіска з Чернігова часів Володимира
Великого………………………………………………………………………..….224
Рижий Віталій. Забудова на чернігівському «Передгородді» в районі
«Застриження» ……………….………………………..………………………….229
Ситий Юрій. Сіверщина у 1239–1618 рр. (за археологічним матеріалом)..…233
Відомості про авторів ……………………………………………………………245