Вічна пам’ять Надії Ватаву — чудовій людині, прекрасній жінці, добрій колезі!

Надія Вікторівна Ватаву народилася у Чернігові 4 серпня 1955 р. у родині інтелігентів. Батько був інженером-енергетиком, мама працювала акушеркою у Чернігівському пологовому будинку. Для своїх батьків Надя була і опорою, і радістю.

Після закінчення середньої школи Надія Вікторівна здобула вищу педагогічну освіту.

Протягом трудового віку працювала в різних установах: була вихователем у дитячому садку, фахівцем у центрі зайнятості, але більша частина трудового життя Надії Вікторівни пов’язана із заповідником «Чернігів стародавній». Тут вона знайшла роботу, яка приносила задоволення, тут вона стала справжнім професіоналом. У заповіднику Надія Вікторівна пройшла шлях від молодшого наукового співробітника до завідувачки науково-просвітницького відділу, виконувала обов’язки методиста і завідувачки бібліотекою.

Колеги цінували Надію Вікторівну за її неконфліктну, легку вдачу, життєрадісність, небайдужість, здатність відгукнутися на чужу біду і розділити радість.

Як завідувачка науково-просвітницького відділу вона змогла згуртувати команду професіоналів, які гідно представляли наше місто на різних рівнях і різних майданчиках. Надія Вікторівна була доброзичливою до початківців, її ставлення до підлеглих завжди відзначалося людяністю. Завдяки її прикладу у відділі завжди панувала атмосфера доброзичливості. Навіть після виходу на пенсію, колеги з радістю запрошували її на різні заходи та свята.

Для свого чоловіка Віталія Надія Вікторівна стала не лише дружиною та доброю господинею в домі, а й вірним, чуйним другом. Вона поділяла творчі плани чоловіка, його патріотичні настрої та вподобання.

На жаль, останні роки Надії Вікторівні довелося боротися з важкою і підступною хворобою. Вона мужньо сприймала все, що траплялося у її житті, ніколи не скаржилася і не нарікала на долю, цінуючи кожну щасливу мить.

7 червня 2023 року Надії Вікторівни не стало. Світ став бідніший ще на одну порядну, розумну, красиву людину.

Але такою Надія Вікторівна залишиться у пам’яті колег та друзів — розумною, життєрадісною, доброю, світлою.

Вічна пам’ять чудовій людині, прекрасній жінці, добрій колезі!

Колектив Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».