Рідкісна ікона з подвійним зображенням Ісуса Христа та Богоматері в експозиції Національного заповідника «Чернігів стародавній»

«В експозиції народної ікони в Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» представлена рідкісна за технікою виготовлення ікона. Вона з лицевого боку має незвичну, не гладеньку, а ребристу поверхню. Завдяки такій обробці дошки ікони на ній можна побачити, під кутом 90 градусів одне до одного, два різних, виконаних олією, зображення — Ісуса Христа та Богоматері. Виготовлена ікона, вірогідно, в XIX ст. Походить вона з Новгород-Сіверського району Чернігівської області. У грудні 1984 року її подарував заповіднику чернігівський колекціонер, збирач ікон Попов В.Г. Відреставрована в 1996-1997 рр. художником-реставратором заповідника Поліщуком В.І., з грудня 2004 року ця незвичайна ікона знаходиться в експозиції в Колегіумі.  

Стоячи перед іконою зліва, ми бачимо на звернених в цей бік гранях ребристої поверхні однофігурну композицію — «Несення хреста». Ісус Христос зображений в багряниці, з терновим вінцем на голові, на тлі краєвиду — на верхівці гори Голгофи, у променях згасаючого сонця. Це — остання зупинка на його Хресному шляху. Ставши навколішки, Ісус ще тримає на лівому плечі хреста — знаряддя його мученицької смерті і майбутньої слави. Створено цей трагічний образ Спасителя талановитим народним майстром, не без певного західноєвропейського впливу.

Інший сюжет можна побачити на гранях ребристої поверхні ікони, звернених на правий бік. Це — теж однофігурна композиція — поясне зображення Богоматері (без немовляти ) в овалі, на темному тлі. Вбрана Марія в стилі європейських Мадонн: світлу туніку з накинутим на плечі зеленкувато-блакитним плащем, голова покрита білим платом, з під-якого видно каштанового кольору волосся. Навколо голови Богоматері — висвітлення фону, що має позначати німб. Обома руками вона немовби прикриває лезо меча, який згори пронизує їй груди.
Меч, що вражає Марію в серце (або сім мечів — як на іконах Богородиці «Семистрільна», «Пом’якшення злих сердець», «Симеонове проречення») — це символічне зображення того материнського сердечного болю і печалі, що передрік їй Симеон Богоприїмець в Єрусалимському храмі, приймаючи з її рук Богонемовля і провидячи його смерть в майбутньому, як спокуту за гріхи всього людства. За іконографією (з деякими відмінностями) ця ікона близька до чудотворної ікони Пресвятої Богородиці «Васильківської», явленої в середині XV cт., поблизу містечка Васильків, у двох верстах від Білостока (на заході сучасної Білорусії). В книзі про чудотворні ікони Богоматері Єфима Поселянина описано цю подію.

На високому пагорбі, над річкою Супрасль, заблукалий у лісових хащах і покинутий дочкою сліпий жебрак Василій уві сні побачив лик Богоматері. Вона звернулася до нещасного зі словами втіхи і наказала розгорнути листя на місці, де він лежить, розкопати пісок, промити знайденою водою хворі очі, і з вірою він зцілиться. Коли ж, виконавши це, Василій прозрів, то побачив перед собою ікону із точним зображенням його Небесної Рятувальниці. Тут же він викопав колодязь, звів над ним і явленою іконою намет. Після свого прозріння Василій все своє наступне життя присвятив служінню Цариці Небесній. У 1719 р. на цьому місці було збудовано дерев’яну церкву за назвою «Свята вода», а 1864 року турботами генерал-губернатора Північно-Західного краю Муравйова М.М. зведено новий, мурований храм.

В західно-європейському мистецтві теж були поширені подібні зображення Марії з мечем у грудях. Це — «Матір Скорботна» (Mater Dolorosa) та «Самотність» («La Soledad»). Проте, на відміну від них, в даній іконі образ Марії відтворює суто слов’янський тип, і, скоріше, український — м’які риси повновидого обличчя, округлі брови, лагідний, задумливий погляд — вдалечінь, в себе, в майбутнє?
Стоячи ж прямо по центру перед цією унікальною ребристою іконою, можна одночасно бачити обидва зображення, тісно пов’язані між собою і змістом, і символічно, і емоційно. Викликає вона глибокі почуття співпереживання скорботі і стражданням Матері та Сина, а також захоплення дивовижною майстерністю виконання автором (чи ж одним?) — невідомим українським художником і різьбярем.

Незвичайна техніка виготовлення ікони — це навіть не різьблення, а особлива техніка профілювання, — можливо, не має аналогів».

Ця стаття була підготовлена Оленою Левченко, колишнім старшим науковим співробітником Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»,  і оприлюднена у вересні 2009 року.

Чернігівська рідкісна ікона вже давно привертає увагу відвідувачів виставок заповідника, значний інтерес до неї і серед науковців.

Зацікавилися нею у 2010 році і працівники московського науково-популярного журналу «Наука и жизнь». Позаштатний кореспондент видання Анатолій Калінін приїздив у Національний заповідник «Чернігів стародавній», щоб оглянути ікону та підготувати публікацію про неї.
Анатолій Тимофійович автор численних наукових розвідок про загадкові картини, ікони, предмети. 2004 року за його авторства надрукована цікава книга «Русские и зарубежные сосуды с секретами». У ній Калінін розповідає про стародавній та сучасний посуд із секретами. Щоб з них напитися, потрібно розгадати головоломку. На фотографіях та малюнках, яких більше 500, зображені зокрема різноманітні графини з фігурками всередині, чайники, які заповнюються у перевернутому вигляді…
Про незвичайні ікони дослідник написав статтю у журналі «Наука и жизнь» у 2004 році. У ній Анатолій Калінін розповідає, що існують ікони, поверхня яких не плоска, а профільна, з вертикальними трикутними канавками. На одній стороні кожної канавки написаний образ, видний зліва, а на іншій — видний справа. Коли дивишся спереду на ікону, то бачиш «суміш» двох зображень. У церкві перед такою іконою ставили великий свічник, щоб зображення на ній було видно лише з двох бічних сторін.
Анатолій Тимофійович Калінін розповів, що подібна чернігівській іконі є в Німеччині, вона датована першою половиною ХVІІ століття. На дивовижній іконі з різних сторін можна побачити Ісуса та Марію Магдалену.

Сподіваємося, що подібні ікони також є також в інших містах України, а також за кордоном і чекаємо фото та цікавих статей.

Ікона ХІХ ст. Композиція «Несення хреста» та Богоматір. Чернігів, Україна

Ікона із зображенням Ісуса та Марії Магдалени. Перша пол. XVII ст. Мелхейм, Німеччина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *