Онлайн-лекція «Меценатство гетьмана Івана Мазепи у Чернігові»

Березень 18, 2021
Іван Мазепа, Лекція, меценатство, Ольга Травкіна, Чернігів стародавній
0

20 березня 1639 року народився видатний гетьман України Іван Степанович Мазепа. Доба Івана Мазепи (1687–1709 рр.) — визначного військового, політичного і державного діяча — займає особливе місце в історії України. Діяльність гетьмана була направлена на створення та розбудову власної незалежної держави, на те, щоб Україну підняти у культурному відношенні до рівня європейських держав.

Мазепа був відомою постаттю у тодішній Європі. Вихідець із козацького роду, високоосвіченою людиною. Освіту отримав в Києво–Могилянській колегії, служив при дворі польського короля, відвідував Францію, Італію, Німеччину. Він добре володів польською, латинською, німецькою та італійською мовами, знав голландську, французьку, татарську мови. Мазепа був вмілим та досвідченим співбесідником, мав дар зачарувати та привабити співрозмовника. Добре володів пером, писав вірші. Іван Мазепа був визначним книголюбом та меценатом тогочасних видань, у своїй резиденції в Батурині мав власну добірну бібліотеку. Найбільшою підтримкою гетьмана користувалася наука та освіта, значну увагу він приділяв Києво-Могилянській колегії, яка за його участю набула статусу академії, перетворилася в провідний освітній центр Східної Європи. Із усіх гетьманів Іван Мазепа був чи не найщедрішим покровителем церковного будівництва, який відреставрував, побудував більше 40 храмів.
Із щедрим меценацтвом Мазепи тісно пов’язаний розквіт та підйом Чернігова у кінці XVII–XVIII ст., перетворення його на на другий після Києва культурно-духовний центр у Гетьманщині. Епіцентром уваги гетьмана у Чернігові був Борисоглібський монастир — резиденція чернігівських архієпископів. Він надав 10000 золотих на розбудову кафедрального монастиря. Особливо Мазепа протегував чернігівському архієпископу Іоанну Максимовичу, який за сприяння та фінансування гетьмана Іван Мазепи розпочав у кафедрі велике кам’яне будівництво: була зведена двоповерхова монастирська трапезна з церквою Всіх Святих, велична дзвіниця, двоповерхові келії для ченців, архієрейські келії-палати та корпус колегіуму, бурса-гуртожиток. Монастир був обнесений кам’яною огорожею. Він був перетворений у значну кам’яну твердиню на території Чернігівської фортеці, яка мала дерев’яно-земляні укріплення та переважно дерев’яну забудову. Міцний цегляний монастирський корпус з товстими стінами та могутньою дзвіницею був фактично північною фортечною стіною, який мав захищати найбільш вразливу ділянку з північної напольної сторони біля центральних воріт на підступах до фортеці.
За допомогою та дозволом гетьмана Івана Мазепи на території кафедрального Борисоглібського монастиря був відкритий один із найстаріших навчальних закладів в Лівобережній Україні — Чернігівський колегіум. Над входом до дзвіниці знаходилася закладна керамічна дошка з гербом гетьмана Івана Мазепи. Напис на цій єдиній уцілілій гербовій дошці Мазепи свідчить, що дзвіницю було збудовано у 1700-1702 рр. «прещедрим даяніем и иждевеніем» ясновельможного гетьмана. На її верхньому поверсі знаходилася церква в ім’я Іоанна Предтечі, патронального святого гетьмана Івана Мазепи. Будинок Чернігівського колегіуму, який є домінантою історичної частини Чернігова, і нині привертає до себе увагу своїм величним силуетом та виразною архітектурною пластикою. На кошти гетьмана був відлитий і дзвін для цієї дзвіниці: “…на вашом панском коліосе дзвонничномъ, кимvал (дзвін) доброгласенъ власным коштомъ Вашим Рейментарским соделанній». За щедрі пожертви викладачі та учні Чернігівського колегіуму піднесли гетьману книгу “Зерцало от писанія Божественнаго”, яка вийшла у 1705 р. в друкарні чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря. В ній повідомлялося, що за допомогою, ймовірніше всього, самого гетьмана Івана Мазепи були побудовані приміщення колегіуму: “оучилищъ каменныхъ шестъ за скудность мейсца, под єдинымъ покровом”. Це дало можливість відкрити ще один клас риторики: “Живы будем в настоящий годъ (тобто в 1705 р. — О.Т.) риторицкому оученію начало положенно буде”. Збірник був присвячений гетьману Івану Мазепі: “особливому милостивому патрону и добродееви, доброе сіє душеполезное зерцало, ву ново обновленномъ Черниговских оучилищъ”. В ній гетьман прославлявся за будівництво та прикрашання церков у Києві, меценатство в Чернігові. У панегірику вихвалялися військові справи Івана Мазепи, який величався “храбрым новым Геркулесом”, уподоблювався “премудрому Соломону”. У збірнику вміщений вірш на пошану Івана Мазепи під назвою “KRZУSZ” польською мовою. В ньому йшлося про герб гетьмана як ключ до мудрості, прославлялося його покровительство наукам, вказувалося, що Іван Мазепа дав дозвіл на відкриття Чернігівського колегіуму. Відомий краєзнавець О. Шафонський записав легенду про те, що під час риття фундаменту дзвіниці кафедрального Борисоглібського монастиря, глибина залягання якого сягала 5-ти метрів, у 1701 р. було знайдено срібного ідола, тобто у дохристиянські часи на цьому місці, могло знаходитися язичницьке капище. За розпорядженням гетьмана Івана Мазепи начебто з цього ідола виготовили срібні царські ворота для іконостасу кафедрального Борисоглібського собору, які й нині є його окрасою. На них, внизу центральної платівки розміщений герб гетьмана Івана Мазепи з монограмою І. С. М. Г. 3. — Іван Степанович Мазепа Гетьман Запорозький. Праворуч прикріплена платівка, на якій кириличними буквами вирізьблена дата — 1702 р. Царські ворота, загальна вага яких сягає 56 кг, були виготовлені в м. Аугсбурзі (Німеччина) відомим ювеліром Пилипом Якобом IV Дрентветтом (1646-1712 рр.). Про це свідчать міське тавро та особисте тавро майстра, викарбуване на воротах. Нині вони експонуються у соборі.
Понад 5000 тисяч золотих виділив гетьман на будівництво дерев’яної церкви св. Іоанна, яка знаходилася в чернігівській фортеці і до нашого часу не збереглася. У кінці XVII ст. долучився гетьман і до відновлення П’ятницької церкви: його герб знаходився на барочному фронтоні церкви.
Гетьманським “панским благоволением” була збудована також папірня для друкарні Троїцько-Іллінського монастиря. На знак подяки тут надруковано п’ять книг і два панегірики, присвячені гетьману — благодійнику.
Іван Мазепа дав десять тисяч злотих на завершення будівництва та оздоблення величного Троїцького собору (1678–1695 рр.) — головної споруди Троїцько-Іллінського монастиря.
Коштом Мазепи були виготовлені срібні шати для чудотворної ікони Троїцько-Іллінської Богородиці, яка була написана у 1658 р. ченцем Григорієм Дубенським. Внизу шат – герб Івана Мазепи в обрамленні гармат, клейнодів. Зараз вони експонуються у Чернігівському історичному музеї.
У 2010 р. царські срібні ворота з іконостаса Борисоглібського собору експонувалися на міжнародній виставці «Україна — Швеція: на перехресті історії XVII-XVIII ст.» в Українському музеї м. Нью-Йорка (США). Загалом, на цій виставці були представлені понад 150 унікальних пам’яток із провідних музеїв, архівів, бібліотек та приватних колекцій України, Швеції, США. Серед раритетів — козацькі клейноди (булава, прапори), листи гетьманів Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Пилипа Орлика, мапи, гравюри, дипломатичне листування, Євангеліє ХVІІ століття. Безсумнівно, окрасою цієї виставки були експонати з Чернігова: царські срібні ворота з іконостасу Борисоглібського собору та срібні шати ікони «Троїцько-Іллінська Богородиця», створені завдяки щедрій меценатській діяльності гетьмана Івана Мазепи.
Справа від входу в Троїцькому соборі збереглося зображення Іоанна Предтечі XVIII ст. — патронального святого Івана Мазепи. Відомо, що в церквах часто зображувалися меценати, які давали кошти на будівництво та реставрацію храмів. Фахівці вважають, що в образі Іоанна Предтечі в Троїцькому соборі міг бути зображений сам гетьман Іван Мазепа.
Достеменно відомо, що Мазепою був споруджений також іконостас для Введенської трапезної церкви Троїцького-Іллінського монастиря (він не зберігся).
Чернігів в другій половині XVII–XVIII ст. перетворюється у визначний центр образотворчого мистецтва. Тут працювали такі видатні художники-гравери, як Лаврентій Крщонович, Леонтій Тарасевич, Інокентій Щирський, Никодим Зубрицький та інші. Вони ілюстрували книги друкарні Троїцько-Іллінського монастиря, писали ікони, артілі малярів розписували чернігівські храми. У добу мазепинського “ренесансу” Чернігівський колегіум був важливим літературно-мистецьким осередком України. Численні друковані та рукописні твори засновників, викладачів колегіуму склали цінний доробок української літературної спадщини першої половини ХVІІІ ст.
Внесок гетьмана Івана Мазепи в культурну спадщину Чернігова — це лише частина тих величних та благородних меценатських “побожних пожертв ясновельможного гетьмана”, яких не могла навіть підрахувати козацька старшина після його смерті. Проте, як бачимо, ця частина гетьманських пожертв у Чернігові є надзвичайно вагомою та значимою, вона є свідченням того, що Чернігів поряд з Києвом був першочерговим центром уваги керманича, став відомий далеко за його межами визначними пам’ятками архітектури, образотворчого мистецтва та літератури.

Травкіна Ольга, кандидат історичних наук, завідувачка відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній”.