Єлецька ікона Богородиці в Чернігові: маловідомі факти й гіпотези

У Чернігівському краї зосереджені «комори українського життя», сховки із секретами старої України і зародки нової. Так писав про Чернігово-Сіверщину Михайло Грушевський. Нині науковці налічують тут понад 20 чудотворних ікон. Другою шанованою – після Троїцько-Іллінського образу – є чудотворна ікона Єлецької Богородиці. Історія цієї святині нерозривно пов’язана зі старовинним Єлецьким монастирем, де і досі таїться чимало […]

Читати далі...

Лекція про чернігівських князів та Єлецьку ікону Божої Матері

«Чернігівське князівство ХІ — п. п. ХІІІ ст. як духовний центр Давньої Русі та невід’ємна складова традиції української державності» Про діяльність чернігівських князів періоду Давньої Русі як будівничих держави, воїнів, меценатів і патронів монастирів – осередків освіти та культури, про представників династії, які стали святими, йшлося під час чергової зустрічі у рамках проекту «Чернігів – […]

Читати далі...

Борисоглібський собор Чернігова: маловідомі сторінки історії

900 років першої писемної згадки невдовзі відзначить пам’ятка домонгольської доби – Борисоглібський собор у Чернігові. Це – перший храм на Русі, названий на честь перших національних святих – Бориса і Гліба. Онук Ярослава Мудрого – князь Давид Святославович – так ушанував своїх предків: у 1123 році завершив будівництво усипальниці князів роду Давидовичів.

Читати далі...

Антимінс чернігівського святителя Феодосія Углицького

У рамках онлайн-проекту про унікальні музейні експонати Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» кандидатка історичних наук, завідувачка відділу музейної та науково-фондової діяльності Ольга Травкіна розповідає про антимінс чернігівського святителя Феодосія Углицького.

Читати далі...

Андрій Карнабед – універсальний вчений і гроза чиновників, що врятував історичний ландшафт Чернігова

Андрія Карнабеда називали останнім Дон Кіхотом старого Чернігова. Він завзято рятував архітектурні пам’ятки і не давав спуску байдужим чиновникам.

Читати далі...

Таємниці давньоруської гробниці

Виявлена у листопаді 1967 р. під час прокладання теплотраси до Спасо-Преображенського і Борисоглібського соборів на відстані 6,5 м та глибині 1,55 м, на схід від Спаського собору.

Читати далі...

Гості «Чернігова стародавнього»

Минулого тижня, 2 липня, в Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» завітала дослідниця українського іконопису з Польщі Агнешка Ґронек. Її коло наукових інтересів охоплює проблеми історії та іконографії церковного мистецтва українсько-польського культурного пограниччя. Агнешка Ґронек професор Ягеллонського університету (м. Краків).

Читати далі...