Збірник про проблеми збереження та використання історичних підземних комплексів в умовах негативних техногенних впливів

Нещодавно надруковано збірник наукових праць, підготовлений за матеріалами Третьої міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми збереження та використання історичних підземних комплексів в умовах негативних техногенних впливів», яка відбулася 26-27 жовтня 2017 року в Києві та Чернігові.


Її організатори: Міністерство культури України, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Міжнародний центр вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей ІККРОМ, Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній».
У роботі наукової конференції взяли участь близько 40 дослідників з Італії та України, зокрема, з Києва, Львова, Одеси, Луцька, Чернігова, Чернівців, Кам’янця-Подільського, Івано-Франківська, Тернополя, Батурина, Ніжина.

У збірнику висвітлено питання дослідження природних та техногенних чинників впливу, засобів збереження підземних пам’яток у різних містах України та за кордоном; розглянуто методи досліджень небезпечних явищ, пов’язаних з підземними спорудами та засоби їх попередження, викладено проблеми застосування чинних нормативних документів, музеєфікації, археологічних досліджень, реставрації та використання підземних комплексів, а також сучасну проблематику підземної урбаністики.

У статті доктора технічних наук, професора Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», член-кореспондента Академії будівництва України Геннадія Гайко «Гірничні методи збереження історичних підземних споруд» розглядається питання збереження промислової спадщини.

Про георадарні, неруйнівні методи дослідження, садиби Національного заповідника «Софія Київська» пишуть його працівники — Неля Куковальська (генеральний директор, заслужений працівник культури України, дійсний член Української академії архітектури, член Міжвідомчої ради Національної комісії України у справах ЮНЕСКО з питань охорони пам’яток, дійсний член та член Бюро Українського комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (УК ICOMOS)), В’ячеслав Корнієнко (заступник генерального директора), Надія Молочкова (провідний науковий співробітник, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник), Лариса Ніщук (старший науковий співробітник), Оксана Ковальська (провідний архітектор), Сергій Трофимчук (провідний архітектор), Олександр Усик (технічний фахівець ПАТ «Науково-виробничий комплекс «Курс».

Про охорону та збереження підземних об’єктів культурної спадщини в Одесі йдеться у статті Костянтина Проніна (завідувача підземного геологічного музею Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова), Андрія Шелюгіна (начальника Управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини Одеської міської ради, дійсного члена Українського національного комітету ICOMOS) та Максима Баранецького (голови Фонди вивчення і збереження Одеси «Пам’ять»).

Співробітники Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Володимир Павленко (провідний інженер, народний архітектор України) та Володимир Руденок (завідувач відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології) присвятили статтю дослідженню, збереженню та реставрації печер Троїцького Іллінського монастиря в м. Чернігові.

Про сакральне використання печер на теренах України йдеться у статті Сергія Пустовалова, завідувача кафедри музеєзнавства і пам’яткознавства Київського національного університету культури і мистецтв, доктора історичних наук, професора.

Про дослідження стану печерних комплексів Києво-Печерської лаври написала Олена Воронцова, провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу історії та археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук.

Не менш важливим темам збереження та дослідження підземних комплексів присвячені й інші статті збірника, який знадобиться для фахівців різних галузей наук та науково-проектних установ, широкого загалу.

У новому виданні вміщено також резолюцію науково-практичної конференції. Її автори вважають за необхідне розробити державну програму збереження історичних підземних споруд та просторів, якою визначити шляхи вивчення, дослідження, охорони та збереження цих об’єктів; розробити в рамках Програми нормативні питання правової охорони та практичного професійного збереження історичних підземних споруд та просторів; винести проблеми невідкладного реформування сфери охорони та збереження культурної спадщини на засідання Уряду України з урахуванням підготовлених питань, визначених в рамках даної конференції.

Фото Сергія Чернякова, «Чернігів стародавній».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *