Виставка графічних творів Василя Лопати «Творець української гривні»
12 січня у Національному архітектурно-історичному заповідник «Чернігів стародавній» (у приміщенні чернігівського Колегіуму, на Валу) розпочинає роботу виставка графічних творів заслуженого художника України Василя Лопати «Творець української гривні».
На виставці у заповіднику з його фондової збірки презентовано більше трьох десятків гравюр художника, виконаних у різних техніках, що ілюструють літературні твори. Частину експозиції складають копії зображень, створених художником для оформлення української гривні: портрети історичних діячів, архітектурні пам’ятки країни, орнаменти.
Враховуючи карантинні обмеження відкриття експозиції відбудеться 12 січня об 11.30 в онлайні: https://www.youtube.com/watch?v=8o0v76QVb4k&feature=emb_title
Василь Лопата народився 28 квітня 1941 року в селі Нова Басань Бобровицького району на Чернігівщині. І відколи себе пам’ятав, весь час малював: коли пас козу, бавився із підлітками на березі річки чи під лісом, на теплій черені печі або за партою у школі. «А коли прочитав першу книжку, то збагнув: це — джерело, звідки можна черпати натхнення. І — ви не повірите — відчув себе графіком-книжковим ілюстратором», — зізнається Василь Лопата. Згодом в школі випускав стіннівку і діти називали його художником.
Після закінчення середньої школи та зоотехнічного технікуму, успішно склав екзамени до Київського училища декоративного і прикладного мистецтва, і надалі наважився вступати до Київського державного художнього інституту (зараз НАОМА), куди і був зарахований у 1964 році. Дитяча мрія почала наближатися, коли студента В. Лопату було прийнято у книжкову майстерню професора В. Касіяна. Шість років занять завершилися високо оціненою дипломною роботою — блискучим циклом з десяти дереворитів на тему українських народних дум, зарахуванням до Творчих майстерень Академії художеств СРСР під керівництвом Народного художника М. Дерегуса і першою груповою виставкою (Ю. Бондаренко, В. Лопата, О. Ніколаєць) у Товаристві дружби і культурних зв’язків із зарубіжними країнами (1970).
Творчість Василя Лопати — це художнє осмислення, насамперед, української історії, а на її тлі — нашого буття, величних діянь свого народу, суспільно значущих та історичних постатей. Непересічний талант художника виявився при ілюструванні української поезії, прози, драматургії, фольклору. Це графічні цикли: «Маруся Чурай» Л. Костенко, «Сон князя Свято-слава», «Добрий заробок», І. Франка, «Людолови» З. Тулуб, «Прапороносці», «Таврія» О. Гончара, «Полтава» О. Пушкіна, «Тополя», «Мені тринадцятий минало», «Кобзар» Т. Шевченка, «Українські балади», «Українські народні казки», «Українські народні думи», та інші. У цих творах Василь Лопата — не лише виконавець ілюстрацій, він — творець. Графічний світ, рухомий його фантазією, самостійно й органічно співіснує з літературним. Його творчість увібрала найсуттєвіше, що є в національному характері.
Більше року (1973) було віддано єдиній в українській графіці серії кольорових (у 8–9 дощок!) ліногравюр «Українські народні думи». Віхою у творчому доробку художника стала серія «Слово о полку Ігоревім», відзначена Дипломом Академії художеств СРСР і придбана кількома музеями України та Росії.
Улюблена техніка художника — ксилографія (гравюра на дереві), працює також і у техніці ліногравюри (випукла гравюра на лінолеумі, за технікою дуже схожа на ксилографію). Ліногравюрам В. Лопати притаманні енергічні контрасти чорного та білого, а об’ємні фігури на чорному фоні посилюють драматичні події, що відбувались. З 1985 року перетворює техніку в кольорову ліногравюру.
Василю Лопаті випала велика честь працювати над художнім образом української гривні (1991). Він був співавтором ескізів гривні і з фотографій історичних людей виконав портрети, які потім були використані на купюрах першого зразка. Також художник готував пейзажі, орнаменти, які можна побачити на реверсі банкноти.
Зараз його «послужний список» захоплює: у доробку українського художника, письменника, громадського діяча Василя Лопати більше ніж 700 графічних і малярських робіт, 25 персональних виставок, більше 65 проілюстрованих видань. оформлення вітчизняної гривні, дипломатичного й українського паспортів, член Національної Спілки художників (1971) та член Національної Спілки письменників (2001), заслужений художник України (1979), лауреат Національної премії України імені Т.Г. Шевченка (1993), лауреат літературної премії ім. Олеся Гончара (2007), лауреат Міжнародної премії з екслібрису (Англія), Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва (2008) та має багато інших мистецьких відзнак. Його роботи зберігаються у Третьяковській галереї в Москві, музеї-квартирі О. Пушкіна в Санкт-Петербурзі, в Українському музеї міста Нью-Йорк, у Музеї при Католицькому університеті в Римі, у Бібліотеці Конгресу США у Вашингтоні, а також у приватних збірках в Італії, Великобританії, Канаді, Росії, Швейцарії, США, у багатьох музейних збірках України.
У 1994 році внаслідок хвороби, що загострилася, Василь Лопата поїхав до США, хоча він був і лишається громадянином України.
Віртуоз слова і пензля. Істинний художник. Його твори були високо оцінені багатьма відомими митцями. «Василь Лопата», — писав академік Г. Якутович, — чудовий художник і прекрасний гравер, один з найкращих в країні. Його гравюри, крім глибини змісту, яскравості почуття, мають ще й витончену красу, виконані з блискучою віртуозністю. В них хочеться вдивлятися, милуватися красою ліній плям. Вони завжди дають високу естетичну насолоду глядачам».