Врятувати вишню-антипку: Як “Зеленбуд” з екоактивістами взялися вилікувати пам’ятку природи
Старовинну вишню-антипку на Валу лікує Володимир Вєтроградський – відомий український активіст, арборист і лікар дерев.
Володимир вперше перебував в Чернігові завдяки благодійним внескам екоактивістів і має досвід лікування верби на території університету «Чернігівська політехніка».
Зараз він перебуває у Чернігові на запрошення керівника Комунального підприємства «Зеленбуд» Артема Стаха. На рахунку Володимира Вєтроградського врятовані меморіальні дерева, які були свідками відомих постатей – 300-річний дуб Шептицького і груша Франка, інформує “Зеленбуд”
«Коли я очолив комунальне підприємство, до мене звернулися екоактивісти і ми створили при підприємстві Координаційну дорадчу раду. Зараз ця рада вже працюватиме при Управлінні ЖКГ, як всі того і бажали. З перших засідань постало питання щодо лікування дерев, які потрібно не видаляти, а лікувати. Така можливість є, і міська влада має велике бажання лікувати дерева. Але потрібно зробити градацію. Що потрібно лікувати, а що видаляти. Арборист Володимир Вєтроградський приїжджає до нас вдруге. Минулого разу наші фахівці допомагали екоактивістам лікувати вербу на території «Чернігівської політехніки». Фахівці тоді сказали, що якщо вербі 50 років, якщо дерево занедбане і його лікування коштуватиме до 70 тисяч гривень, то такі дерева потрібно видаляти. Але лікування відбувалося на кошти активістів і ми підтримали цю ініціативу. Звісно, що зараз ми маємо справу з історичним деревом, яке знаходиться в історичному місці на Валу у хорошому стані. Дереву 115 років і воно є свідком багатьох поколінь чернігівців. Звісно, що його потрібно і доцільно лікувати. Це коштуватиме від 13 до 15-ти тисяч гривень, і комунальне підприємство сплатить вартість таких робіт», – зазначив керівник Комунального підприємства «Зеленбуд» Артем Стах.
Унікальне для Чернігова дерево має досить давню історію й починає обростати легендами. Одна з них: якщо на його кору покласти монетку – то в чомусь поталанить.Сьогодні біля неї залюбки фотографуються туристи. Проте ця вишня потребує допомоги – вже є тріщини в стовбурі, їх треба замазувати. Надання захисту держави як об’єкту дало б можливість кваліфікованої допомоги ботаніків для цього дерева», – коментує Сергій Черняков, вчений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
Директор Київського еколого-культурного центру, Заслужений природоохоронець України Володимир Борейко та кандидат біологічних наук Ігор Парнікоза визначили, що це – найстаріша вишня – антипка в Україні.
Об`єкт знаходиться на території м. Чернігова в 100 м від пам`ятника Шевченку на Валу в 10 м від гармат, і являє собою найстаріший на Україні екземпляр вишні антипки – (Cerasus mahaleb (L.) Mill.) віком біля 100 років. На висоті 1,5 м дерево має в охопленні 3 м, висота дерева 10 м. На висоті 1,3 м дерево галузиться на дві скелетні гілки.
Народні назви цього чагарника (набагато рідше) дерева – вишня запашна, кучина. Належить до родини розоцвіті – Rosaceae.
Великий розлогий чагарник або многоствольное дерево до 5-8 м висоти. Кора стволів світло-сіра, гладка навіть у старих екземплярів. Іноді розтріскується поздовжніми вузькими тріщинами. Молоді пагони зелені, з густим повстяним опушенням, з часом світло-бурі з довгастими жовтувато-білими чечевичками. Листя округлі або яйцеподібні, шкірясті, світло-зелені з характерним блиском. Квіти білі, дрібні, в невеликих китицях по 5-14 квіток.
Плоди вишні антипки дрібні, неправильно округлої форми, до 1 см в діаметрі, спочатку жовті, потім червоніють, а дозріли – чорні. Дозрівають вони в липні – серпні.
Вишня антипка росте в дикому стані на вапняних грунтах, серед чагарників чагарників у передгір’ях Криму та в південно-західних районах України. Широко поширена в культурі (полезахисні і прибалковій смуги, насадження уздовж автомобільних і залізних доріг). Збір плодів вишні антипки проводиться вручну, а з високих примірників – з сходів. Плоди зберігаються нетривалий період (10-15 днів) в прохолодних приміщеннях у твердій тарі. Склад і застосування. Деякі форми вишні антипка дають плоди, використовувані в їжу в свіжому вигляді. Звичайно ж плоди йдуть на отримання (шляхом перегонки) запашної води, використовуваної в парфумерії, а також харчових барвників. Кісточки плодів містять в значній кількості амігдалин, який застосовується при виробництві мигдалевого мила.
“Враховуючи рідкісність і поважний вік зазначеного дерева, а також повагу якою користується воно у чернігівчан, його доцільно оголосити ботанічною пам’яткою природи місцевого значення “ЧЕРНІГІВСЬКА ВИШНЯ”, – зазначили науковці.
«Відновлення вишні антипки з урахуванням вартості має історичне значення і неоціненну користь для громади міста», – додав Артем Стах.
Екоактивіст Сергій Безбородько при цьому наголосив на важливості правильного догляду за деревами і на важливості їх збереження під час ремонтно-будівельних робіт в місті.
«Чернігівській вишні-антипці 115 років, вона унікальна! – щиро захоплюється київський арборист Володимир Вітроградський. – Чесно кажучи, таку вишню бачу вперше в Україні. Траплялася до 60 років. А тут подивіться, яка велич, які розлогі гілки!.. Її однозначно треба зберігати”.
«Візуально ця вишня почувається добре. Але якщо ми підійдемо ближче, то видно, що дерево проблемне», – зазначає фахівець.
Шкода від лікування “за старинкою” та гарантії професіонала
Раніше чернігівську вишеньку лікували “за старинкою”: замазували глиною, місили биту цеглу з бетоном. Це було начебто практично, але всі ці заходи давали суто візуальний ефект і насправді лише поглиблювали процес гниття дерева, тому що бетон – гігроскопічний матеріал, він пропускає вологу, і під ним все, що позакладали у стовбур, нічого не вичищали, на жаль.
«До всього у цього дерева немає частини кореню. Швидше за все, коли була реконструкція парку, зачепили корінь і обрубали більше за норму», – говорить Володимир Вєтроградський.
«Якщо вишню вилікувати, то вона проживе ще мінімум 50 років. Я даю таку гарантію після виконання своїх робіт. І надважливо те, що після ґрунтовного лікування достатньо буде лише раз на рік робити фахове обстеження. У дерева, як в людини. Буває, що після операції не приживається імплант. Так само і у дерева може бути відторгнення матеріалу, у 10-20 відсотках випадків таке буває. Тому треба відкоригувати точки вживлення. Далі дерево саме відновить свою структурну цілісність. У даному разі ця частина дерева, що відмерла, ослаблює дерево просторово. Для прикладу, нещодавній буревій у Львові виявив структурні вади дерев, те, що роками не робилося, і помилки з боку “Зеленбуду”. З чернігівською вишнею після лікування цього не відбудеться».
На рахунку досвідченого арбориста Володимира Вітроградського сотні вилікуваних дерев.
Самих лише проблемних, з порожнинами у стовбурі близько двохсот. Причому, за словами майстра, випадки були дуже різні: від маленьких порожнин, у палець, до таких, де запросто можуть поміститися декілька людей.
Деталі лікування, або що чекає на антипку?
Перший етап – це робота з кроною. Вона займе день-два, – пояснює Володимир Вітроградський. Спочатку робиться стрижка. Сюди входить все: і санітарна стрижка, і проріджувальна, і так званий типінг крони, переробка злоякісних зрізів, тобто тих, що виконані невірно і навпаки сприяють підгниванню дерева в місцях обрізки.
Все це буде перероблено. Тут і робота секатором, і бензоінструментом.
Другий етап – робота зі стовбуровою частиною, він більш ґрунтовний. Всі рани дерева будуть ретельно вичищені, протравлені від грибкової інфекції, оброблені захисними мастиками.
Від діалогу в кабінеті до реальної спільної праці
«Організація порятунку чернігівської живої пам’ятки – це приклад справжньої співпраці комунального підприємства і екоактивістів, – не приховує радості керівник КП “Зелебуд” Артем Стах. – Зокрема, дякую голові громадської організації “ЕкоМісто” Сергію Безбородько за те, що він включився і дав поштовх цій справі. Це приклад того, як можна ефективно діяти – від діалогу в кабінеті до реальної спільної праці. Дякую Володимиру Вітроградському за те, що приїхав до нас. Це нелегка, але така потрібна для міста ініціатива, і знаково, що ми розпочинаємо процес лікування дерев у нашому місті саме з вишні-антипки, яка є справді унікальною в Україні».
До кожного дерева в місті – індивідуальний підхід
– саме такий рецепт успішного збереження міських зелених насаджень на думку екоактивіста Сергія Безбородька.
«Дуже важливо, щоб такий підхід був не лише до одного дерева, а до всіх чернігівських дерев. Зараз на Валу триває реконструкція, і, на жаль, важкою технікою пошкоджено частину стовбурів. Ми вчасно їх обробили. Втім, такого могло би й не статися, якби застосовувався індивідуальний підхід до кожного дерева підрядними організаціями. На жаль, довгий час дерева в місті не доглядалися. Чим швидше ми почнемо процес обстеження та інвентаризації зелених насаджень, тим більше шансів їх зберегти. У цьому плані нам важливо комунікувати з місцевою владою і ЗМІ», – додав керівник ГО «Еко Місто» Сергій Безбородько.
На головному фото вишня-антипка весною
