Таємниці давньоруської гробниці

Виявлена у листопаді 1967 р. під час прокладання теплотраси до Спасо-Преображенського і Борисоглібського соборів на відстані 6,5 м та глибині 1,55 м, на схід від Спаського собору.

Гробниця розмірами 2,50х85 см, складається з плит товщиною 5-6 см. Саркофаг виявився ушкодженим. Верхня плита була розбита, південна — розколота на дві частини. Вочевидь, гробницю порушили у кін. ХІХ ст., коли проводилися роботи щодо встановлення опалювальної системи у соборі. Окрім, кісток скелета та черепа були виявлені тоненькі, мідні з позолотою рельєфні накладки, які, можливо, прикрашали одяг небіжчика. Плити гробниці скріплювалися скобами, одна з яких автентична, збереглася до нашого часу. Вага гробниці — близько тонни. Ще декілька подібних давньоруських гробниць із пірофілітового сланцю, який добували на Житомирщині поблизу Овруча, виявили археологи біля храмів Чернігова.

Матеріал гробниці, знахідки прикрас, місце поховання біля Спаського собору ХІ ст. свідчили, що, ймовірно, в гробниці міг бути похований один із представників князівської династії. У літописних джерелах дослідники виявили, що біля Спаського собору був похований син чернігівського князя Святослава Ярославича — Гліб Святославич, онук великого київського князя Ярослава Мудрого, який був убитий на півночі, під час походу на племена чудь у 1078 році. Існує й інша версія, що гробниця могла належати чернігівському князю Ізяславу Давидовичу, вбитому у 1161 р. і згідно літопису похованого у Борисоглібському соборі.

Вже у наш час були проведені антропологічні дослідження знайденого в гробниці черепа, які засвідчили, що він належав молодій людині 25-35 років і мав травматичні ушкодження. На правій тім’яній кістці виявили проникаючу рубану рану довжиною 6,5 см. Характер країв рани свідчив про те, що отвір був пробитий, ймовірно, гострим мечем. Удар пошкодив життєво важливі центри мозку, що призвело до миттєвої смерті чоловіка. Дослідження показало, що за морфологічними ознаками череп із гробниці належить до атропологічного типу східнослов’янських племен: сіверян, радимичів, дреговичів тощо. Версію місцевого походження людини, яка була похована у цій гробниці, були підтверджені генетичними дослідженнями, проведеними у 2017 р. у Центрі геогенетики Копенгагенського університету (Данія). Дослідження проводилося у межах міжнародного проєкту з вивчення геному вікінгів у контексті синхронного населення Північної та Центральної Європи. Генетичний аналіз, переданих зразків черепа, підтвердив чоловічу стать, а також визначив, що у його геномі відсутній скандинавський чи навіть балтійський компонент, що ставить під сумнів його спільні корені з династією Рюриковичів. Проведена комп’ютерна томографія черепа дозволила спеціалістам з польського університету імені Кароля Марцинковського в Познані (Польща) відтворити обличчя чоловіка з гробниці біля Спаського собору. Нині гробниця та зображення чоловіка, похованого в ній, експонується у Борисоглібському соборі.

Ольга Травкіна, кандидатка історичних наук, завідувачка відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»

Зображення Гліба Святославича

Гробниця в експозиції Борисоглібського собору