Спасо-Преображенський собор внесено до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом
14 грудня Комітет ЮНЕСКО із захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту затвердив рішення внести ще п’ять об’єктів культурної спадщини України до Міжнародного переліку культурних цінностей, які перебувають під тимчасовим посиленим захистом.
Мова йде про наступні пам’ятки культурної спадщини, які розташовані у Одесі, Чернігові, у Львівській та Закарпатській областях, а саме:
– Дерев’яні церкви Карпатського регіону. Церква Архангела Михаїла, Ужок, Закарпатська обл.;
– Дерев’яні церкви Карпатського регіону. Дерев’яна церква Св. Юра, Дрогобич, Львівська обл.;
– Будівля Одеського національного академічного театру опери та балету;
– Будівля Одеської обласної філармонії імені Давида Ойстраха;
– Спасо-Преображенський собор міста Чернігів.
Анастасія Бондар, заступниця Міністра культури та інформаційної політики, долучилася до засідання Комітету онлайн. Вона презентувала перелік обʼєктів, які подала Україна та зауважила про значні втрати культурної інфраструктури та об’єктів культурної спадщини внаслідок російської агресії і підкреслила, що розширення переліку об’єктів під посиленим захистом відбувається саме через цю агресію.
«З початку повномасштабного вторгнення, росія запустила понад 10 000 ракет та безпілотників на Україну. В результаті цього в країні пошкоджено чи зруйновано понад 1700 об’єктів культурної інфраструктури та більше 870 пам’яток культурної спадщини. Я вірю, що разом із спільнотою ЮНЕСКО ми створимо міцне коло підтримки, де культурна спадщина об’єднує нас міцніше, ніж будь-яка сила, що намагається нас розділити», – підкреслила заступниця Міністра.
Завідувачка сектору з моніторингу ситуації на тимчасово окупованих територіях Міністерства культури та інформаційної політики Ліна Дорошенко взяла участь у засіданні Комітету з захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту.
«Зараз вже 25 об’єктів культурної спадщини України користуються найвищим рівнем захисту від військових атак та загроз. Це рішення підвищить безпеку об’єктів під час війни, потенційно дозволяючи компетентним органам усіх 88 держав-учасниць Другого протоколу 1999 року переслідувати або екстрадувати ймовірних правопорушників», – зазначила завідувачка сектору.
Вона також підкреслила, що, виступивши з ініціативою включення об’єктів культурної спадщини під посилений захист, Україна виконала важливий крок у реалізації своїх зобов’язань з імплементації положень Гаазької конвенції 1954 року та протоколів до неї. Надання об’єктам культурної спадщини України посиленого захисту стало прецедентом у практиці застосування Другого протоколу як процедури, що була вперше застосована не в мирний, а у воєнний час.
За інформацією Міністерства культури та інформаційної політики України
Довідка
Спасо-Преображенський собор — один з найдавніших храмів Русі. Розташований в історичному середовищі Чернігова, у центрі колишнього дитинця. Був головною архітектурною домінантою міста. Завдяки високим вежам, що фланкують західний фасад, і зараз відіграє роль важливої домінанти.
Будівництво собору було розпочато приблизно у 1033—1034 роках за розпорядженням першого відомого за літописами чернігівського князя Мстислава Володимировича. Вперше літописи згадують про «церкву святого Спаса» у 1036 році, коли князь Мстислав раптово помирає. На цей час стіни собору височіли на рівні вершника, який стоїть в стременах, піднявши руку (близько 4-х метрів). Вірогідно, після смерті Мстислава будівництво припинилося, і храм був добудований при наступному чернігівському князеві — Святославі Ярославичі.
Спасо-Преображенський собор входить до складу цілісного майнового комплексу Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній”