Шиферну давньоруську плиту знайшли на Красній площі в Чернігові
Шиферну плиту ХІІ століття, яку знайшли під час реконструкції водогону на Красній площі, зберігатимуть й експонуватимуть у Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній». Про це нам розповіла старша наукова співробітниця установи Тетяна Новик. Як виявили знахідку та чого ще можна чекати від розкопок на центральній площі Чернігова?
Віталій Люшня, інженер-геодезист УТБ «Інжиніринг»: «Екскаватор ламав бетон, конструкцію дорожнього одягу, який був під клінкером. Важка робота, були шматки великі бетону. І потім побачили якийсь прошарок червоного кольору».
Так на Красній площі Чернігова під час її реконструкції виявили першу археологічну знахідку.
Віталій Люшня, інженер-геодезист УТБ «Інжиніринг»: «Зупинили екскаватор, стали дивитися – і побачили, що прямо під бетоном, тобто бетон дорожнього одягу, який був тут, був залитий прямо на цю плиту. Поряд з нами знаходились археологи, які теж звернули увагу, зупинили роботи».
Роботи на Красній площі ведуться під спостереженням археологів на чолі з Андрієм Козаковим. Ні вчора, ні сьогодні під час зйомок на місці ми їх не застали. Інженер-геодезист компанії УТБ «Інжиніринг», яка замінює тут водопровід, каже, спершу подумали, що знайшли поховання. Проте подальші розкопки нічого не дали.
Віталій Люшня, інженер-геодезист УТБ «Інжиніринг»: «Обережно її розкопали, звільнили, перенесли в сторону від траншеї для того, щоб потім відвезти в музей».
З площі 300-кілограмову знахідку ХІІ століття відвезли до Борисоглібського собору. Тут її помили й ретельно оглянули. Ніяких позначок або знаків дослідники на плиті не виявили.
Тетяна Новик, старша наукова співробітниця заповідника «Чернігів Стародавній»: «Знахідка досить рідкісна, не можна сказати, що вона дуже сенсаційна, але рідкісна. Виготовлена ця плита з пірофілітового сланцю – науковою мовою. А в народі вона називається просто шифер, червоний шифер. Це такий камінь, сланець, який видобувають на Овруцькому крязі, знаходиться в Житомирській сучасній області. Це єдині поклади такого каменю на території східної Європи. Він добувався в епоху Київської Русі».
За часів Київської Русі з такого каменю робили гробниці. Також його активно використовували в будівництві.
Тетяна Новик, старша наукова співробітниця заповідника «Чернігів Стародавній»: «А це плита, скоріш за все, використовувалась саме для будівництва, можливо, для підлоги, тому що вона оброблена не дуже ретельно, не зашліфована, досить груба обробка, поверхня. І вона дуже товста, як для гробниці. Тому ми думаємо, припускаємо, що могла використовуватись у будівництві».
На площу шиферна плита ХІІ століття могла потрапити випадково, каже Тетяна Новик.
Тетяна Новик, старша наукова співробітниця заповідника «Чернігів Стародавній»: «Тобто вона знаходилася в перевідкладеному стані, не «інсіто», як ми кажемо, не на своєму рідному місці, а вже була звідкись туди привезена. Могли використовувати в будь-якому храмі, а в час перебудов, ремонтів її могли принести звідки завгодно, навіть з Борисоглібського собору. Тобто, на жаль, ми не можемо точно це з’ясувати, але ж цікаво, можна порівняти. Але на рівні припущення тільки».
Після детального вивчення цю плиту експонуватимуть у заповіднику «Чернігів Стародавній». Як і решта знахідок під час реконструкції Красної площі. Якщо такі будуть.
Тетяна Новик, старша наукова співробітниця заповідника «Чернігів Стародавній»: «Можна чекати всього, чого завгодно. Тому що там була і забудова – житлова забудова Давньоруського часу, і поруч знаходився П’ятницький монастир, і було кладовище, як завжди навколо храмів. Того ж там була торгова площа і були торгові ряди, і навіть муровані. Тобто, там можна знайти все, починаючи від епохи Київської Русі, завершуючи ХІХ століттям».
Джерело: UA: Чернігів
Фото Сергія Чернякова, “Чернігів стародавній”.