Перша книга про історію заповідника «Чернігів стародавній»
Накладом у 300 примірників. Побачила світ перша книга про історію Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». 9 листопада видання урочисто презентували у обласній бібліотеці ім. Короленка. Книга видана за кошти спецфонду, її присвятили ювілею закладу, який відзначається цього року, інформує Чернігівське обласне телебачення.
Від 1967 року і до сьогодні. Про ось це видання з кольоровими фотографіями та твердими палітурками працівники Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» мріяли давно. Свою мрію їм таки вдалося втілити. З нагоди 50-річчя, яке заклад відзначає цього року у бібліотеці ім. Короленка презентували першу повну книгу про історію створення заповідника.
Свою роботу у 1967 році заповідник розпочинав із трьох відділів, одинадцяти пам’яток та двадцяти чоловік штатних працівників. Тоді, каже Юрій Соболь, це були лише перші кроки до створення тих композицій, які ми нині маємо змогу бачити. 50-ти річний ювілей «Чернігів стародавній» зустрічає у статусі Національного. На балансі закладу 26 архітектурних пам’яток національного значення, 52 працівники і 7 відділів.
Перший тираж видання налічує 300 примірників. Всі охочі зможуть ознайомитись із ним у музеях заповідника, а також у бібліотеках Чернігова.
Про нове видання також розповіли його автори: завідувач відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології Володимир Руденок, завідувач відділу музейної та науково-фондової діяльності Ольга Травкіна, завідувач науково-просвітницького відділу Алла Гаркуша.
У книзі розкрито історію формування, становлення та розвитку Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» впродовж 50-річної його діяльності. Охарактеризовано напрямки роботи установи та основні заходи на шляху збереження історико-культурного спадку Чернігова, що знаходиться у її підпорядкуванні.
Видання розраховане на науковців, дослідників музеєзнавства, широкого кола поціновувачів історії та старовини.
Фото Сергія Чернякова, «Чернігів стародавній».