“Осучаснення закладів культури на місцях створить нові та актуальні інститути згуртування територіальних громад” – Євген Нищук

Під час Всеукраїнської наради працівників культури, яка відбулася 26 грудня в Національній філармонії України, Міністр культури Євген Нищук окреслив основні пріоритети діяльності відомства на найближчий термін.

За його словами, продовжується розпочата робота в контексті впровадження реформи децентралізації та передбаченої в Середньостроковому плані пріоритетних дій Уряду на 2017-2020 роки реалізація пріоритету – «Підвищення якості культурних послуг в місцевих громадах».

Як повідомив Євген Нищук, у рамках програми оглядів культурних політик в Європі на запрошення Міністерства культури у березні 2017 року в Україні перебувала експертна місія Ради Європи, до складу якої увійшли представники міністерств культури Франції, Австрії, Італії, Іспанії, та директор найавторитетнішої консалтингової європейської компанії «КЕА Consultancy» у сфері культури та креативності. Завданням цієї місії було була оцінка реалізації культурної політики в Україні на національному та регіональному рівнях, а також вироблення рекомендацій щодо вирішення проблемних питань у контексті децентралізації.

“Уряди європейських країн докладають значних зусиль для модернізації національних інфраструктур та надання населенню якісних соціокультурних послуг. В Україні ми маємо надзвичайно розгалужену систему будинків культури, народних домів, інших закладів культури – і саме вони мають стати джерелом культури. Осучаснення культурних закладів на місцях, надання ним нового функціонального значення дасть змогу зберегти їх, стати соціальним інститутом згуртування територіальних громад, а Міністерство культури стане інституцією, яка здійснюватиме трансфер знань і найкращих практик на місцевий рівень”, – говорить Євген Нищук.

Зокрема, триває робота над «культурним кошиком» (мінімальні стандарти забезпечення населення культурними послугами) – комплексом норм і нормативів, на основі яких визначаються рівні основних соціальних гарантій щодо надання закладами культури державної та комунальної форм власності якісних культурних послуг громадянам, утому числі за місцем проживання.

Міністр культури також високо оцінив активність місцевих громад в ініційованому Мінкультури проекті «Малі міста – великі враження». У його рамках, шляхом проведення відкритого конкурсу, буде відібрано шість ОТГ або малих міст для впровадження пілотних культурних стартапів (ексклюзивних культурних подій), що пов’язані із культурною спадщиною, реалізація яких в свою чергу сприятиме подальшому культурно-економічному розвитку територій. Переможці конкурсу отримають фінансову підтримку у розмірі не менш ніж 500 тис. гривень для реалізації свого проекту.

«На наше переконання, реалізація цього проекту сприятиме інтеграції культурної спадщини в життя громади, створить умови для формування умов для розвитку малого та середнього бізнесу, одночасно створить мотивацію для формування кластерів і хабів, розвитку стартапів та об’єднання громади, формуючи свої традиції», – розповідає Міністр культури.

Він також відзначив значні зміни в управлінні у сфері культури, направлені на підвищення інституційної спроможності. Серед іншого, це проведення функціонального аудиту діяльності самого відомства з метою посилення ефективності Мінкультури, у розробці й впровадженні гнучкої та дієвої політики в галузі культури. Реформовано наукові інституції, підпорядковані Мінкультури шляхом перетворення цих установ на культурно-просвітницькі центри, що дозволить цим закладам значно ефективніше використовувати свої можливості. Призначення керівників закладів культури відбувається за конкурсом, з початку 2017 року проведено 28 конкурсів з добору на посади керівників закладів культури, що належать до сфери управління Мінкультури.

Він також відзначив активну роботу відомства щодо заходів регулювання у сфері охорони культурної спадщини, які довгий час не використовувались.

«Розблоковано наповнення Державного реєстру нерухомих пам’яток, впродовж 2017 року, вперше з 2012 року до реєстру занесено 15 об’єктів національного та 848 об’єктів місцевого значення, за рік затверджено 20 історико-архітектурних опорних планів і ця робота активно триває надалі», – розповідає Євген Нищук.

«Відновлена робота із здійснення контрольних повноважень у сфері охорони культурної спадщини. За рік проведено близько 60 обстежень містобудівної ситуації по Україні, в попередні роки такі обстеження не проводилися взагалі. За результатами обстежень видано – 38 приписів про зупинення проведення будь-яких робіт, що проводяться всупереч нормам Закону».

Мінкультури продовжує роботу в частині впровадження електронного реєстру об’єктів культурних цінностей та культурної спадщини. На сьогодні ведуться наукові дослідження, результатом яких є розбудова стандартів обліку об’єктів культурної спадщини в електронній формі, обміну інформацією. Євген Нищук закликав регіони ще активніше долучатись до цих процесів.

Ще одним пріоритетним напрямком діяльності Мінкультури було відзначено реформування мистецької освіти. Завдяки довготривалій співпраці Мінкультури з мистецько-освітнім та науково-педагогічним середовищем вдалося досягнути бажаних результатів у частині підготовки майбутніх висококваліфікованих фахівців. Вперше в історії незалежної України до освітнього законодавства включено норми, що стосуються мистецької освіти – у новому Законі назву «початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання)» замінено на «мистецькі школи», з’явилося поняття «доктор мистецтва». Мінкультури вперше за останні роки закуплено унікальні музичні інструменти та навчальне обладнання для мистецьких шкіл на суму близько 10 млн. грн. і робота в цьому напрямку буде продовжуватись.

«Сьогодні культура виступає як сфера вироблення суспільних компетенцій, як простір широкої комунікації, як м’яка сила і спосіб збільшення присутності України і , зрештою, як важливий чинник економічного розвитку країни. Ми прагнемо створити умови, за яких реалізуються культурні права громадян, створити рівний доступ до ресурсів та інфраструктури, сформувати стимули для творчості, культурного виробництва тощо», – наголосив Євген Нищук.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Микола Княжицький відзначив, що за останні декілька років ми маємо зовсім інші вимоги та виклики сьогодення щодо сфери культури, особливо в умовах здійснення державних реформ та враховуючи, що існуюча система управління культурою досить архаїчна та потребує змін.

На думку Миколи Княжицького, серед викликів, які особливо гостро постають перед суспільством, Урядом та Верховною Радою України це напрацювання чітких механізмів виконання політичної волі, співпраця центральних органів виконавчої влади і органів виконавчої влади на місцях. Так, Міністерство культури розробляє політику – органи місцевого самоврядування її реалізують.

За його словами, гостро стоїть питання культурної субвенції, яка наразі скасована та потребує вирішення, оскільки не враховуються регіональні особливості і таким чином звужуються можливості рівного доступу всіх громадян до культурних надбань тощо.

«На моє переконання, реальна база обліку закладів культури на місцях, допоможе нам розробити певну концепцію розвитку сучасних інформаційних культурних центрів», – говорить Микола Княжицький.

«Обговорюючи проблематику подальшого розвитку та збережен6ня культурної галузі, я хочу наголосити, що весь 2017 рік у тісному та рівноправному соціальному партнерстві профспілки разом з своїм активом плідно працювали з апаратом Міністерства культури. Підсумком цієї співпраці стало укладення на новий термін 5 років – галузевої угоди, яка має соціальний напрямок та слугуватиме для установ закладів культури певною стратегією взаємовідносин між роботодавцями та трудовими колективами», – відзначила під час свого виступу голова Центрального комітету Професійної спілки працівників культури України Людмила Перелигіна.

За її словами, за зазначений період спільними зусиллями не тільки збережено мережу закладів культури під час реформи децентралізації, а й збережено соціальних захист працівників галузі.

«Мінкультури чітко сформульовано для всіх структур бачення нової якості надання культурних послуг, тому для реалізації поставлених завдань ми повинні й надалі відстоювати інтереси галузі. Слід усвідомлювати, що тільки в злагоді та конструктивній співпраці твориться культурне майбутнє держави», – говорить голова Центрального комітету Профспілки.

За інформацією прес-служби Мінкультури.