Науковці Національного заповідника «Чернігів стародавній» на сторінках Всеукраїнського журналу «Сіверянський літопис» у 2021 році
Одним із головних напрямків діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» є науково-дослідницька робота.
У 2021 році його наукові співробітника опублікували 36 статей. Частина з них розміщено у Всеукраїнському науковому журналі «Сіверянський літопис».
№ 1
Травкіна Ольга, кандидатка історичних наук, завідувачка відділу музейної та науково-фондової діяльності
«Премудрий і боговгодний муж, милостивий пастор, невсипущий будівничий для реставрації зруйнованих церков та монастирів за свій кошт» (до офіційного відзначення 400-річного ювілею архієпископа Чернігівського й Новгород-Сіверського Лазаря Барановича)
Мета статті: у зв’язку з відзначенням у 2020 р. на державному рівні 400-річного ювілею чернігівського архієпископа Лазаря Барановича назріла потреба проаналізувати діяльність видатного церковного та політичного діяча, письменника другої половини XVII cт., зосередивши увагу на «білих плямах», суперечливих та недостовірних фактах, які до сих пір зустрічаються у публікаціях, присвячених життєвому щляху та творчості архієрея.
Васюта Олег, заступник завідувача відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології
«Ще раз до питання про один цікавий артефакт з чернігівського кургану Гульбище»
Мета публікації: обґрунтування недоречності спроби окремих сучасних науковців спростувати тези, які були сформульовані та загальноприйняті в минулі часи стосовно виявленого в чернігівському кургані Гульбище меча та фізичної статури його господаря.
№ 3
Литовченко Олександр, молодший науковий співробітник науково-просвітницького відділу
«До питання благоустрою території чернігівського Єлецького монастиря в 1970-х рр.»
Мета статті: окреслення тенденцій післявоєнного відновлення та розбудови Чернігова в 1940–1970-х рр. Особливу увагу приділено питанню відродження історико-архітектурного середовища міста, серед якого чільне місце посідає Єлецька святиня. До завдань цієї студії належить характеристика проєкту благоустрою території на той час недіючого Чернігівського Єлецького монастиря за 1972 р. Важливим питанням є визначення ймовірних причин того, чому ці плани не були реалізовані.
Миколайко Тетяна, молодша наукова співробітниця науково-просвітницького відділу
«Михайло (Десницький) – чернігівський архієпископ (1803–1818)»
Стаття розкриває життєві перипетії чернігівського архієрея Михайла (Десницького) (очолював єпархію з 1803 до 1818 рр.), резиденція якого розташовувалася на території Троїцького архієрейського будинку (Троїцько-Іллінський монастир). Окреслено його соціальне походження, рівень освіти, кар’єрне зростання, проповідницьку діяльність. Розглянуто діяльність архієрея щодо реорганізації системи духовного правління, підтримки освітніх закладів та наголошено на внеску церковного діяча в розвиток Чернігівської єпархії.
№ 4
Нижник Людмила, старша наукова співробітниця науково-просвітницького відділу
«Поховання прихожан П’ятницької церкви на погостах церков і монастирів м. Чернігова в кінці XIX – на початку XХ ст.»
Мета статті: на основі метричних книг П’ятницької церкви (1876–1919 рр.), що збереглися в Державному архіві Чернігівської області, розкрити питання поховання прихожан церкви на погостах церков та монастирів міста.
Глухенький Андрій, завідувач відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології
«Архієпископ Іван Павловський як будівничий Української автокефальної православної церкви на Чернігівщині»
Метою статті є висвітлення на основі архівних матеріалів та інших джерел життя і діяльності архієпископа Івана Павловського як будівничого УАПЦ на Чернігівщині, а також з’ясування впливу цього архієрея на становлення і утвердження автокефальної церкви на теренах нашого краю.
№ 6
Гаркуша Алла, завідувачка науково-просвітницького відділу
«Дарування Мойсею божественного закону» або «Синайське законодавство» у Спасо-Преображенському соборі (ХІ ст.) м. Чернігова»
Ця студія є своєрідним продовженням дослідження комплексу настінного олійного розпису, який був створений у Спасо-Преображенському соборі (ХІ ст.) Чернігова у першій чверті ХІХ ст. і якому авторка присвятила ряд попередніх студій. Мета цієї публікації – детально розглянути та описати монументальну композицію, яка знаходиться на західній стіні центральної нави собору і є однією з наймасштабніших, з’ясувати значення цієї композиції в системі розписів храму загалом, встановити її логічний зв’язок із іншими частинами стінопису, вкотре привернути увагу до настінного розпису як важливої складової внутрішнього опорядження древнього храму.
Підготував Сергій Черняков, учений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
Фото автора.