Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній — 50 років

20 лютого, у понеділок, о 12.00 у Колегіумі (на Валу) відбудеться прес-конференція, присвячена 50-річчю створення Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

На ній йтиметься про витоки та діяльність музейної установи.

Буде представлено план заходів з нагоди ювілею Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Зокрема, передбачено у 2017 році провести презентацію наукових та науково-популярних видань, виставки з його фондових колекцій, урочисті заходи (5-6 жовтня), Міжнародну наукову конференцію «Дослідження історико-культурної спадщини Чернігово-Сіверського краю», відтворити об’єкт історико-культурної спадщини — каплицю Новоантонієвих печер.

Учасники прес-конференції: Юрій Соболь, генеральний директор; Сергій Черняков, учений секретар; Ольга Травкіна, завідувач відділу музейної та науково-фондової діяльності, кандидат історичних наук; Володимир Руденок, завідувач відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології.

Адміністрація Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

НАЦІОНАЛЬНИЙ АРХІТЕКТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ ЗАПОВІДНИК

 «ЧЕРНІГІВ СТАРОДАВНІЙ»

 Згідно постанови Ради Міністрів України від 20 лютого 1967 року створено Чернігівський державний архітектурно-історичний заповідник на правах філіалу Державного архітектурно-історичного заповідника «Софіївський музей». До його складу було передано 11 пам’яток архітектури Чернігова ХІ—ХІХ ст.

22 червня 1978 року постановою Ради Міністрів України чернігівський заповідник перетворено в самостійну установу з філіалом у Новгороді-Сіверському. На його баланс було передано 34 пам’ятки архітектури: 22 — в Чернігові і 12 — у Новгороді-Сіверському.

Враховуючи значення Чернігівського державного архітектурно-історичного заповідника у справі збереження особливо цінних пам’яток архітектури, історії та культури, а також його роль у відновленні та розвитку національно-культурних традицій українського народу указом Президента України від 29 грудня 1998 року заповіднику надано статус національного.

Відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 р. чернігівський заповідник віднесено до сфери управління Міністерства культури України.

Пам’яткоохоронна діяльність

До майнового комплексу заповідника входять 26 пам’яток архітектури національного значення, 3 споруди та 2 пам’ятники монументального мистецтва. Враховуючи унікальність пам’яток, першочергова увага приділяється їхній охороні та збереженні.

Разом з тим, у зв’язку із включенням чернігівських пам’яток до попереднього Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО необхідно підготувати номінаційне досьє, здійснити реставрацію споруд та благоустрій території.

Зокрема, у 2004-2016 роках проведено ремонтно-реставраційні роботи на пам’ятках національного значення: Борисоглібському соборі, Колегіумі, дзвіниці Іллінської церкви, Спасо-Преображенському соборі, П’ятницькій церкві, дзвіницях Успенського собору Єлецького та Троїцького монастирів, Катерининській церкві.

З метою постійного контролю за технічним станом пам’яток здійснюється перевірка та аналіз температурного і вологісного стану в спорудах. Надаються рекомендації релігійним громадам щодо використання культових споруд, проведення на них ремонтних робіт, вони здійснюються за погодженням заповідника та під контролем його працівників.

Здійснюється впорядкування документації з питань паспортизації та охорони пам’яток заповідника, виготовляються технічні паспорти на будівлі, підготовлюється необхідна документація для укладення та продовження терміну дії охоронних договорів між заповідником та користувачами пам’яток архітектури національного значення.

З метою забезпечення збереження та доцільного використання пам’яток та об’єктів культурної спадщини Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» у 2008 році на замовлення Міністерства регіонального розвитку та будівництва України розроблений Генеральний план розвитку Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» у м. Чернігові з визначенням меж та зон охорони пам’яток. Працювали над ним досвідчені науковці та архітектори Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень і Державної служби з питань національної культурної спадщини Міністерства культури та туризму України, Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто».

Генплан розвитку затверджений 23 червня 2009 року 39 сесією Чернігівської міської ради. Він покладений в основу подальшої діяльності заповідника, реставрації, музеєфікації та використання його пам’яток, благоустрою території, розвитку туристичної інфраструктури, а також реконструкції окремих кварталів чи комплексів історичної забудови в зонах охорони заповідника. Встановлено межі та зони охорони пам’яток заповідника. Визначено режими використання його території, а також черговість заходів щодо охорони, використання, реставрації, реабілітації, музеєфікації пам’яток заповідника, збереження традиційного характеру середовища.

У 2016 році з метою відтворення об’єкту історико-культурної спадщини — Новоантонієвих печер та комплексу споруд XVII—XVIII ст. колишнього Троїцько-Іллінського монастиря підписано договір про співпрацю. Ініціатори: Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» та «Благодійний фонд «Веда Веста». Підрядник робіт: ТОВ «Будівельна компанія «Українські будівельні рішення». Передбачено, що після завершення робіт відтворені споруди передаються у державну власність з подальшим закріпленням на праві оперативного управління за Національним заповідником «Чернігів стародавній» для створення музейного комплексу.

Науково-дослідницька робота

Одним із головних напрямків діяльності Національного заповідника «Чернігів стародавній» є науково-дослідницька робота. В Українському інституті науково-технічної і економічної інформації зареєстровані науково-дослідні роботи: «Пам’ятки археології та архітектури Чернігівського Дитинця», «Комплекс сакральних і культових споруд Болдиногірської гряди». Мета: комплексне вивчення пам’яток історії та архітектури цілісного майнового комплексу заповідника. Для досліджень згаданих робіт науковці опрацьовують матеріали в архівах та бібліотеках. Їх статті публікуються в наукових виданнях, використовуються для проведення екскурсій і лекцій, у популяризаторській роботі. Науковці беруть активну участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних конференціях.

З метою наукового дослідження культурно-історичної спадщини Чернігова, привернення уваги громадськості до проблем реставрації, вивчення та охорони пам’яток архітектури міста в 1999 р. започатковані наукові читання «Чернігівські старожитності». У їх рамках проводяться наукові конференції, семінари та виставки.

За результатами конференцій друкуються наукові збірники та книги. З метою поліпшення наукової діяльності з 2008 р. видається щорічний науковий збірник «Чернігівські старожитності». У липні 2012 р. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» підписав із Центром пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури договір про спільне видання наукового збірника, який 13 серпня 2012 р. зареєстрований у Державній реєстраційній службі України.

У 2013 р. започатковані «Карнабідівські читаня». Їх мета: привернути увагу до пам’яткоохоронної та краєзнавчої діяльності на Чернігівщині в ХІХ — на поч. ХХІ століть, а також питань збереження старожитностей Чернігова, відновлення пам’яток архітектури та історії чернігово-сіверського краю. У 2017 році заплановано видати перший збірник наукових статей «Карнабідівські читання».

У 2015 році започатковано серію популярних видань про пам’ятки архітектури Чернігова та його історію.

Невід’ємною частиною наукової роботи заповідника є археологічні дослідження. У цьому напрямку проведений значний обсяг археологічних досліджень пам’яток архітектури XI—XIX ст., охоронних зон, ділянок житлової забудови в місті Чернігові, а також окремих поселень в Чернігівському районі, Шестовиці, Батурині та ін.

Науковці заповідника проводять також археологічні і спелеоархеологічні дослідження Іллінського монастиря. Протягом останніх двох десятиліть на території історико-архітектурного комплексу Іллінського монастиря і Антонієвих печер діяла постійна археологічна експедиція. Дослідження проводилось у двох напрямках: в Антонієвих печерах та на прилеглій до них території. За їх результатами підготовлені звіти, матеріали розкопок опубліковані в наукових видань, знахідки поповнили фондові колекції національного заповідника.

Науково-просвітницька діяльність

Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» є одним із головних туристичних об’єктів Чернігівщини та України. Щороку його музеї та виставки відвідують понад 200 тисяч шанувальників старовини та культури. А за період діяльності установи її пам’ятки та експозиції відвідало понад 10 млн. туристів, зокрема урядові делегації з Франції, США, Великобританії, Північної Кореї, Нової Зеландії, Японії, Канади та інших країн світу.

З метою популяризації пам’яток архітектури заповідника та його фондових колекцій здійснюється співпраця із туристичними фірмами Києва, Чернігова та інших міст України, а також Гомеля (Республіка Білорусь).

Щороку наукові співробітники заповідника беруть участь у Міжнародних туристичних салонах в м. Києві, а також у регіональних туристичних форумах. Екскурсійна, лекційна та виставкова діяльність установи пропагується в навчальних закладах Чернігова.

З метою підвищення культури обслуговування, створення умов для збільшення кількості відвідувачів закладу у Національному заповіднику «Чернігів стародавній», проводяться, зокрема, публічні лекції на історичну та краєзнавчу тематику, організовуються оглядові бліц-екскурсії «Вал: погляд крізь віки», створено веб-сайт (http://oldchernihiv.com), видається сучасна рекламна продукція, зокрема, буклети, флаєри. Заповідник співпрацює з місцевими і всеукраїнськими засобами масової інформації та інтернет-виданнями. Створено цикл радіо- та телепередач з Чернігівською обласною державною телерадіокомпанією «Сівер-центр», з міським телебаченням «Новий Чернігів» підготовлено низку краєзнавчих телепередач.

У Борисоглібському соборі, який є Будинком хорової спадщини, проходять концерти духовної музики, виконуються твори різні за жанром: від простої обробки народної пісні до складних за формою — світової та вітчизняної класики.

Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» надає допомогу в організації на території Валу та біля Катерининської церкви різноманітних туристичних та краєзнавчих заходів, сприяє у проведенні весільних церемоній, які з кожним роком набувають все більшої популярності.

Фондові колекції

Заповідник має різноманітні фондові колекції, які почали формуватися з перших днів його створення. Їх комплектування обумовлено особливістю структури установи, до складу якої входять, як архітектурні пам’ятки і охоронна територія, де розташовані численні пам’ятки археології.

Зокрема, зібрана рідкісна колекція іконопису, яка нараховує близько тисячі ікон. Це найбільша музейна збірка ікон, що репрезентує іконописне малярство Чернігівщини ХVІІ—ХІХ ст. На базі цієї колекції в заповіднику функціонує єдиний в області музей іконопису.

Створена також цікава колекція культового художнього металу. Її окраса — унікальні царські срібні врата іконостасу Борисоглібського собору, виготовлені на початку ХVІІІ ст. в місті Аугзбурзі (Німеччина) відомим німецьким ювеліром Пилипом Якобом Дренттветом на замовлення гетьмана Івана Мазепи.

Цінною є також збірка архітектурного дерев’яного різьблення ХІХ— поч. ХХ ст. (чи не єдина в Україні), яке прикрашало будинки мешканців Чернігова і представляє малодосліджену сторінку культури України.

Досить вагомою та різноманітною є колекція архітектурно-будівельних матеріалів. Серед них — давньоруська плінфа із різноманітними таврами, знаками ХІ— поч. ХІІІ ст., зразки давньоруської кам’яної пластики.

Представлені також колекції стародруків XVI—ХІХ ст., культового одягу та шитва, фрагментів фрескового розпису ХІ—ХІІІ ст., археологічних матеріалів, кахлів, цегли ХVII—XVIII ст., керамічних плиток підлоги, таврованої цегли XIX ст., українських рушників, документальний та фотонегативний фонди.

Станом на 01.01.2017 року кількість предметів основного фонду становила 66075 одиниць збереження, науково-допоміжного — 50595 од. зб.

Виставкова та міжнародна діяльність

Розроблена програма співпраці із відомими художниками України та провідними музеями. Завдяки їй у Національному заповіднику «Чернігів стародавній» проведено понад 120 різнопланових виставок, частина з них стала своєрідним відкриттям для чернігівців та гостей міста. А загалом за 50 років діяльності установи організовано понад 220 тимчасових виставок. Таким чином, привертається увага шанувальників мистецтва та старовини до музейних експозицій заповідника, його виставкові зали стали своєрідним мистецьким центром Чернігова, де презентуються кращі твори українських і зарубіжних майстрів пензля, фондові колекції провідних музейних установ, а також Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

Зокрема, у його виставкових залах презентувалися експозиції: майстра вишиваних ікон з Канади Дмитра Блажейовського; картин Тетяни Яблонської, Героя України, лауреата Національної премії ім. Т.Г. Шевченка (із фондів Національного художнього музею України); «Тарас Шевченко — художник» із фондів Національного музею Тараса Шевченка; голограм із фондів Києво-Печерського заповідника історико-культурного заповідника; унікальних мікромініатюр Володимира Казаряна «Восьме чудо світу»; картин лауреатів Національної премії ім. Т.Г. Шевченка, народних художників України Івана Марчука, Феодосія Гуменюка та Валерія Франчука; ювелірного мистецтва «Лавра Небесна» і «Діамант православної віри» з колекції ювелірного дому «Лобортас»; картин народного художника України Володимира Ємця; майстра народної вишивки Юрія Мельничука; одного із найвідоміших скульпторів України Олега Пінчука; української художниці, представниці «народного примітиву» Марії Примаченко; декоративних тарелей визначного художника-кераміста Петра Печорного, народного художника України, лауреата Національної премії імені Т.Г. Шевченка; Богородичних ікон із колекції Національного заповідника «Чернігів стародавній»; «Шлях воїна — один на двох»: козацька та самурайська зброя із зібрання Музею Фельдмана.

У рамках популяризації фондових колекцій заповідника його експонати презентувалися в інших виставкових галереях та музеях України, зокрема, у Національному заповіднику «Софія Київська», Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику, Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький арсенал», Національному музеї історії України, у Музеї історії м. Дніпродзержинська.

Один із найцінніших експонатів чернігівського заповідника, унікальний витвір ювелірного мистецтва — срібні царські врата з Борисоглібського собору — були представлені на Міжнародній виставці «Україна-Швеція: на перехрестях історії (XVII—XVIII ст.)», яка проходила в Українському музеї у Нью-Йорку (США) у 2010 році. Виставка мала значний успіх, її вважають найвагомішим та найбільшим міжнародним проектом з історії України за усі роки незалежності нашої держави.

З метою співпраці у виставковій діяльності укладено угоди з «Фундації Ательє Єршов» (Гданськ, Польща), Національною академією образотворчого мистецтва і архітектури (м. Київ). Вже протягом кількох років, у рамках культурного обміну між Україною та Японією, плідною є співпраця Національного заповідника «Чернігів стародавній» з Українсько-Японським культурним центром.

У пам’ятках архітектури створені постійні експозиції: «Архітектура та ремесло Чернігова XI—XIІІ ст.», «Церковні старожитності ХVІІ—ХІХ ст.», «Фрески чернігівських храмів», «Професійне іконописне мистецтво ХVІІ—ХІХ ст.», «Старообрядницька ікона», «Народна ікона та предмети побуту», «Історія Чернігівського колегіуму», «Антонієві печери — пам’ятка історії та підземної архітектури ХІ—ХVІІІ ст.», «Чернігів та чернігівці 100 років тому».