На Сумщині відбувся міжнародний круглий стіл “Спадщина Скоропадських крізь століття”

15 серпня 2019 р. у м.Шостка Сумської області відбувся міжнародний круглий стіл “Спадщина Скоропадських крізь століття”. Увага учасників була прикута до створення державного історико-архітектурного заповідника на базі ансамблю Гамаліївського Пустинно-Харлампієвого монастиря з усипальницею Скоропадських.

Монастир є єдиним в Україні місцем родинного поховання гетьманської династії ХVІІІ‒ХХ ст. ст. Адже саме на цьому місці, де поховані близькі та далекі родичі Павла Скоропадського, останнього гетьмана України (1918 р.) залишилося єдине в нашій країні місце, яке пов’язує Перший і Другий Гетьманати, що засвідчує тяглість української національно-державної традиції.

Учасниками круглого столу були вчені Інституту історії України НАН України, Національної спілки краєзнавців України, Центру вивчення українського консерватизму ім. В’ячеслава Липинського, Науково-дослідного інституту історії архітектури та містобудування, Національного заповідника “Чернігів стародавній”, Національного заповідника “Глухів” та ін. установ.
Засідання круглого столу вітав міський голова м. Шостка Микола Петрович Нога.
Серед дововідачів: Юрій Терещенко, Ольга Ковалевська, Олександр Мірошниченко, Олена Чанцева-Коваленко, Ірина Мошик, Сергій Черняков, Тетяна Осташко, Сергій Юрченко, Юрій Карпенко, Сергій Рубенік, Сергій Зозуля.

Теми доповідей охопили проблеми Першого і Другого Гетьманату в Україні, державотворчих здобутків Української Держави Павла Скоропадського, стану українського соціуму у період Гетьманату 1918 р., значення досвіду Української Держави для сьогодення, а також родинній усипальниці Скоропадських як місцю національної пам’яті, архівні колекції Скоропадських в Україні і світі, процес створення Державного історико-архітектурного заповідника “Державотворці Сіверщини” як платформи для міжнародного розвитку Північної України, вивчення пам’яток Гамаліївського монастиря в контексті архітектури Гетьманщини ХVІІІ ст. та багато інших.

Джерело: Родина Скоропадських

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *