Містобудівна рада схвалила проект реконструкції Алеї Героїв

Сьогодні, 22 травня, міська містобудівна рада на своєму черговому засіданні одноголосно схвалила два проекти, обидва з яких – про реконструкцію знакових місць Чернігова. А саме, Алеї Героїв та частини цього ж бульвару по проспекту Миру від Красної площі до проспекту Перемоги (в народі «Стометрівки»)

Проект реконструкції Алеї Героїв представила його автор, відома чернігівська архітектора Тетяна Мазур.

Отже, основні подробиці:

Сучасний стан: Площа об’єкту проектування чимала – 34,984 кв. м. З них  асфальтобетонне покриття, яке потребує заміни – 7360 кв. м., асфальтне покриття -827 кв. м,  площа зелених насаджень – 26 281 кв. м і площа фонтанів – майже 500 кв. м.

4 прямокутних фонтани, які існують сьогодні на алеї, за своїм технічним станом вже потребують демонтажу або реконструкції з заміною комунікацій.

Дуже цікава рослинність, близько 400 дерев.

Буде:

Всі дерева при реконструкції залишаються. Більше того, ряд екзотичних порід дерев і кущів висаджуються ще.

Пам’ятники: 8 постаментів, які знаходяться на цій ділянці, в процесі реконструкції демонтуються.  Пам’ятник чорнобильцям залишається на місці і включається в загальну композицію.

Майданчики: Територія алеї, особливо в районі Зеленої сцени, активно використовується чернігівцями при проведенні масових дійств. Тому на цій ділянці алеї планується влаштування перед Зеленою сценою розширеної площадки, яка матиме форму кола. І подальше просторове вирішення продовжує цю ідею. Основна візуальна ось алеї залишається, і на неї наче нанизуються, як намистини, п’ять круглих майданчиків. «Враховуючи стан національного підйому і патріотизму в нашій державі ми думаємо, що це доречно», – зазначає Тетяна Мазур.

Мощення цих майданчиків буде з українським орнаментом, як віночки з різнокольорової бруківки. Виробником бруківки, яка застосовується, є чернігівська фірма і така бруківка є її майже ноу-хау. Мощення складне для виконання, але все розраховано докладно, тому результат має бути красивим. Основні кольори бруківки для орнаментів – білий, чорний і червоний.

На трьох центральних круглих майданчиках із п’яти споруджуються круглі фонтани. Тобто їх буде не 4 як зараз, а 3. Загальна площа фонтанів дуже зменшується: з майже 500 стає 164 кв. м. Крайні фонтани будуть менші (діаметром по 7 м) і більш лаконічні, тип називається «корона». По центру ж, як акцент – більший (діаметром 10,5 м) і потужніший кольорово-динамічний фонтан, який називається «спіраль».

П’ять «українських віночків» (круглих майданчиків) між собою з’єднуються газонами, на яких архітектор пропонує висаджувати не просто гарні квіти, а влаштовувати квітники так, щоб вони були подібні стрічкам.

Зелена зона з обох боків: враховуючи те, що вона використовується чернігівцями дуже активно і враховуючи вже існуючі там доріжки, архітектор пропонує зробити ці доріжки для прогулянок мощеними, включивши їх у композицію. І на цих доріжках влаштовуються маленькі діляночки для відпочинку з лавами, квітниками і цікавими площадочками. Наприклад, одна з таких діляночок, яка дуже добре сприймається з кількох видових точок, оформляється як розарій.  Інший майданчик робиться там, де зараз встановлений пам’ятний камінь, що на цьому місці була садиба видатного українського байкаря Леоніда Глібова. Можливо, колись місто захоче встановити там якусь скульптурну родзинку, присвячену байкарю. (Один з членів архітектурно-містобудівної ради одразу ж запропонував зробити одну з таких площадок шаховою дошкою – і цю ідею теж визнали цікавою). Ці доріжки для прогулянок неширокі – від 0,8 до 1,5 м.

Рельєф: в основному, залишається як є. Якщо рухатися від Катерининської церкви до площі, то по лівій стороні він більш пологий, а права сторона дещо підвищена. Тому по цій стороні майданчиків-кіл робляться підпірні стінки, на яких по всій їх довжині розташовуються місця для сидіння. З протилежного боку для сидіння встановлюються лави.

Огорожа педуніверситету: по її периметру створюється зелена стіна з туй. Там влаштовуються місця для відпочинку з розрахунком на студентів, які можуть відпочивати в цьому місці між лекціями або після занять.  У майбутньому архітектор пропонує в зоні цієї зеленої стіни, яка формує фон, розмістити скульптурну або керамічну композицію про родовід, родове дерево міста Чернігова, де були б відображені основні його історичні події. Це могло би формувати цікавий перехід із зони історичного заповідника до сьогодення.

Основна ідея проекту: комфортний простір для людей. Розробники проекту прагнули створити максимально комфортні умови для відпочинку чернігівців і туристів. Одночасно – гармонійно поєднати історичну зону (Вал) і адміністративний центр. Владислав Атрошенко: «Ціль була – відійти від пострадянського урочистого офіціозу і надати людське обличчя. У нас було багато дискусій з Тетяною Геннадіївною. Наприклад,  мене турбувало на початку, чи варто, чи не варто робити бокові хвилясті доріжки. Але ми пішли за європейським принципом, щоби можна було і відійти, і на траві десь присісти, і почувати себе вільніше.

Архітектурно-містобудівна рада висловилася «за» цей проект одноголосно.

За інформацією прес-служби Чернігівської міської ради.