Лімітовану серію марок, присвячену Чернігову, презентували у Спасо-Преображенському соборі (відео)

«Виготовляється спеціальний штемпель, що діє один день, і він зазначає цю подію погашенням марки на конверті.», – Анна Філон, територіальна менеджерка управління філателістичної та маркованої продукції.

8 жовтня символічно у Спасо-Преображенському соборі відбулося погашення лімітованих марок, приурочених до 1000-річчя утворення Чернігівського князівства. Саме 1024 року, за історичними даними, Мстислав Хоробрий, брат Ярослава Мудрого, зайняв Чернігівський престол – і тоді Чернігів став столицею величезного князівства.

 «Ця велика подія – 1000-ліття Чернігівського князівства, вона тепер має дуже вишуканий, високопрофесійний візуальний символ. Ця марка, яку створив Володимир Таран. І здається, що вона була створена саме для того, щоб відбулося її погашення в Спаському соборі, бо він є тим великим символом нашої тисячолітньої історії.»,- Наталія Реброва, генеральна директорка Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

«Це доленосна подія, як для України, так і для Чернігівщини, тому що дійсно Чернігівщина доклала багато зусиль саме на тому етапі для формування, для створення та розвитку Київської Русі.»,- Максим Блакитний, в.о. директора Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського.

Над ескізами марок працював український художник Володимир Таран, який є співавтором багатьох банкнот і вже раніше випущених марок. Як зазначає художник, спершу він розробляв ескіз спеціальної монети до 1000-річчя Чернігівського князівства. Цей проєкт був ініційований історичним музеєм ім. В. Тарновського. Натомість через низку причин було вирішено реалізувати його в марках.

 «Під час роботи над цією маркою я усвідомив, що це потужна, абсолютно рівноцінна, може, десь за територією більша – це були Київське князівство і Чернігівське князівство. І якраз цій події 1000 років.», –  Володимир Таран, художник.

На марках зображені експонати, що зберігаються в колекції Чернігівського обласного історичного музею ім. В. Тарновського та в приватній колекції Олексія Шереметьєва. Зокрема, це вірчі знаки князів Мстислава Хороброго та Ярослава Мудрого.

 «Цей вірчий знак уособлював у собі знак князя. В сучасному розумінні – це знак голови облради. Людина, яка мала цей знак, наділялася владою князя і могла виступати від імені князя.»,- Олексій Шереметьєв, приватний колекціонер

 «Знаки із вірчих знаків Мстислава і Ярослава, братів, які по Дніпру поділили ось ту Київську Русь тогочасну після битви під Лисином. Мечі – як символ боротьби і як символ примирення. Ті мечі іржаві на дні Дніпра лежать. І це умовно стилізоване Дніпро – це межа територій.»,- Володимир Таран, художник

Знаковою для Чернігівщини є унікальна знахідка геральдичної пташки, що також зображена на одній із марок цієї серії.

 «Це унікальна знахідка, оскільки аналогів такої знахідки на території Чернігова та області немає. Вона як уособлення одного з варіантів походження цього тризуба, оскільки однією з версій походження тризуба є те, що він символізує собою таке уявне зображення сокола. Тобто птах сокіл, який є символом свободи, символом боротьби, символом щастя.», – Максим Блакитний, в.о. директора Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського.

Джерело: cheline

Фото Віктора Кошмала

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *