«Карнабідівські читання» набувають все більшої популярності

8-9 грудня відбулися VІ «Карнабідівські читання», організовані Національним архітектурно-історичним заповідником «Чернігів стародавній».

У них взяли участь близько 30 науковців з різних регіонів України, зокрема, з Національної академії наук України, Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви», Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», Чернігівського обласного історичного музею імені В. Тарновського.

«Карнабідівські читання» набувають все більшої популярності. Вони започатковані у 2013 році з метою привернути увагу до пам’яткоохоронної та краєзнавчої діяльності на Чернігівщині в ХІХ — на поч. ХХІ століть, а також питань збереження старожитностей Чернігова, відновлення пам’яток архітектури та історії Чернігово-сіверського краю.

У 2022 році на VІ «Карнабідівських читаннях» обговорювалися тематичні напрямки: Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» та його внесок у вивчення та збереження регіональної культурної спадщини; пам’яткоохоронна та наукова діяльність А.А. Карнабеда; збереження історико-культурної спадщини в умовах військових дій: історична ретроспектива та виклики сьогодення; дослідження регіональної історії Північного Лівобережжя; історія, проблеми, перспективи і актуальні дослідження археологічних та архітектурних пам’яток; актуальні проблеми сучасної музеології, пам’яткознавства, історичної регіоналістики.

Зокрема, з доповідями виступили:

– кандидатка історичних наук, наукова співробітниця Чернігівського обласного історичного музею імені В. Тарновського Ольга Гейда — «Церковно-політичні обставини появи графіті на південному фасаді чернігівського Спасо-Преображенського собору»;

– заступник завідувача відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Олег Васюта — «Ще раз до питання про час побудови П’ятницької церкви у Чернігові та її замовника»;

– науковий співробітник-консультант Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України Ігор Ігнатенко «Дослідження «Михайлівської божниці» міста Остра в умовах російсько-української війни»;

– старший науковий співробітник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка Юрій Ситий «Чернігівщина у 12391618 роках»;

– кандидатка історичних наук, завідувачка відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Ольга Травкіна «Пожертви генерального обозного Василя Дуніна-Борковського до чудотворної ікони «Троїцько-Іллінська Богородиця»;

– заступниця генерального директора з наукової та культурно-просвітницької роботи Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Олена Ванжула — «Перші роки діяльності Чернігівського державного архітектурно-історичного заповідника (1967-1972)»;

– молодший науковий співробітник Інституту археології НАН України Віталій Рижий «Міська забудова чернігівського Передгороддя в районі Застриження»;

– старша наукова співробітниця Тетяна Новик і реставратор металевих конструкцій відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Павло Солобай «Знахідка трикандилона з розкопок 2015 року в Чернігові»;

– кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії України, археології та краєзнавства Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г.  Шевченка Людмила Ясновська «Володимир Мезенцев — діаспорний дослідник козацького Батурина»;

– завідувачка науково-просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Алла Гаркуша «Портрет Єви (з настінних розписів Спасо-Преображенського собору м. Чернігова)»;

– мистецтвознавиця, критикиня, директорка КЗПМО «Чернігівська дитяча художня школа» Марія Рибіна-Ткач «Виразні особливості графічної техніки В.В. Ємця у портреті «А.А. Карнабеда» з фондів Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана»;

– завідувач відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Андрій Глухенький «Пам’яткоохоронна громадська діяльність А.А. Карнабеда у 1998-2005 роках»;

– мистецтвознавець, член Головної ради Українського товариства охорони памяток історії та культури Віктор Величко «Будинок Івана Рашевського в Чернігові»;

– молодша наукова співробітниця науково-просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Ірина Бугера «Настінні розписи південної частини трансепту Троїцького собору м. Чернігова»;

– молодша наукова співробітниця науково-просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Тетяна Миколайко «Чернігівський Троїцький жіночий монастир у 1940-х 1950-х роках»;

– науковий співробітник науково-просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Сергій Сергєєв «Відбудова Чернігівського обласного державного архіву в повоєнну добу»;

– молодший науковий співробітник науково-просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Олександр Литовченко «Фотофіксація пам’яток Єлецького монастиря у Чернігові станом на 1953 р.»;

– докторка філософії, старша лаборантка відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Оксана Дядечко «Музичні інструменти з колекції Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

За результатами «Карнабідівських читань» наступного року планується видати збірник наукових праць.

До наукової конференції співробітники чернігівського заповідника підготували виставку присвячену діяльності Андрія Карнабеда.

Сергій Черняков, учений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *