«Дослідження і збереження пам’яток історії та культури: теорія і практика»

Під такою назвою 30 листопада та 1 грудня проходила всеукраїнська наукова конференція. Її організатор: Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній».

До участі в конференції подали заявки близько 30 дослідників з різних регіонів України, зокрема, з Києва, Чернігова, Батурина, Новгород-Сіверського, Бережан (Тернопільщина).

Враховуючи воєнний стан в Україні захід відбувся у двох форматах: офлайн і онлайн. Але, це не заважало дискусіям і жвавому обговоренню доповідей.

Науковий захід був присвячений 900-річчю першої писемної згадки про Борисоглібський собор та 1040-й річниці з часу народження Антонія Печерського (983-1073).

Тематичні напрями роботи конференції: Борисоглібський собор у всесвітній історико-культурній спадщині; Антоній Печерський — родоначальник чернецтва Русі-України; християнські старожитності Русі-України; історичні, історіографічні, та джерелознавчі студії; актуальні проблеми охорони та збереження християнських пам’яток; архітектурно-археологічні дослідження пам’яток історії та культури; мистецтвознавчі аспекти вивчення пам’яток культурної спадщини.

З вітальним словом до учасників конференції виступив в. о. генерального директора Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Лісовий Андрій.

Модератори наукової конференції: Ванжула Олена — заступниця генерального директора з наукової та культурно-просвітницької роботи, Черняков Сергій — учений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

Наукові доповіді:

Травкіна Ольга — кандидатка історичних наук, завідувачка відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» — Борисоглібський собор м. Чернігова (за дослідженнями Миколи Холостенка);

Багро Сергій — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник науково-фондового відділу Національного заповідника «Софія Київська» — Початок відбудови Борисоглібського собору і монастиря Лазарем Барановичем;

Ванжула Олена — заступниця генерального директора з наукової та культурно-просвітницької роботи Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» — До історії створення іконостасу чернігівського Борисоглібського собору в ХІХ ст.;

Ситий Юрій — науковий співробітник Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» — Планування Застриження Чернігова у давньоруський час;

Васюта Олег — заступник завідувача відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» — Ще раз до питання про хронологію чернігівського кам’яного зодчества першої чверті ХІІ ст. та обставини і час приїзду до Русі його західноєвропейських творців;

Гейда Ольга — кандидатка історичних наук, наукова співробітниця Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського — Духовні традиції у зв’язках Любеча і Чернігова литовсько-польської доби;

Новик Тетяна — старша наукова співробітниця відділу музейної та науково-фондової діяльності, Солобай Павло — реставратор металевих конструкцій відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» — Житлова забудова Єлецького монастиря у ХІІ — поч. ХІІІ ст.;

Приход Світлана — завідувачка краєзнавчим відділом Новгород-Сіверського історико-культурного музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім» — Розвиток музейної справи на Новгород-Сіверщині в 1944—1948 рр. Директор Адольф Бородін;

Травкіна Ольга — кандидатка історичних наук, завідувачка відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» — Ікона «Старозавітна Трійця» із колекції Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»;

Парацій Володимир — старший науковий співробітник Бережанського краєзнавчого музею — Естетика простору та мистецька збірка Потоцьких у родинному палаці в «Раю» (на околиці Бережан): перспективи вивчення та каталогізації;

Шугалій Олександр — молодший науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» — Західна частина чернігівського Дитинця за археологічними джерелами;

Сіра Наталія — директорка Мезинського археологічного науково-дослідного музею ім. В.Є. Куриленка Мезинського національного природного парку — Музейна педагогіка — невід’ємна складова національно-патріотичного виховання учнівської молоді;

Нижник Людмила — старша наукова співробітниця науково-просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», Степанова Олена — краєзнавка — Відомі родини чернігівських лікарів ХІХ ст. — прихожани П’ятницької церкви;

Гучок Юлія — молодша наукова співробітниця науково-просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» — Діяльність товариства допомоги нужденним ученицям на прикладі Чернігівської жіночої гімназії;

Огієвська Руслана — завідувачка відділу «Садиба Кочубеїв» Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» — Історія збереження садиби Кочубеїв у Батурині (середина ХІХ—ХХ ст.);

Сергєєв Сергій — науковий співробітник науково-просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» — Середні навчально-виховні заклади Чернігова у 1920—1930-х рр. після ліквідації гімназійної освіти у місті;

Матвейчук Олексій — інженер-програміст Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» — Діяльність чернігівського єпархіального архітектора П.А. Вакуловського наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.;

Рига Данило — молодший науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» — Процеси формування та функціонування Чернігівського архіву у 1920—1930-ті рр.;

Глухенький Андрій — завідувач відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» — Церква Похвали Пресвятої Богородиці в Антонієвих печерах м. Чернігова як пам’ятка історії, архітектури та культури України;

Гаркуша Алла — завідувачка науково-просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» — Олійний стінопис (ХІХ ст.) південної нави Спасо-Преображенського собору у м. Чернігові (до питання про стан стінопису та його відповідність проєкту);

Малишко Олена — заступниця директора, Новак Анатолій — головний зберігач фондів «Старобілоуського історичного комплексу» — «Пам’яткоохоронна діяльність А.А. Карнабіди: до створення постійно діючої експозиції пам’яті краєзнавця у музеї «Старобілоуський історичний комплекс»;

Миколайко Тетяна — молодша наукова співробітниця науково-просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» — Проєкт пристосування комплексу Троїцького монастиря в Чернігові під туристично-екскурсійний центр за 1970 р.

За результатами конференції «Дослідження і збереження пам’яток історії та культури: теорія і практика» планується у 2024 році видати збірник наукових праць «Чернігівські старожитності», а також розмістити його на веб-сайті заповідника.

Фото Сергія Чернякова, Тетяни Миколайко.