Документальний фільм «Україна. Повернення своєї історії». Відео

25 серпня 2017 року на телеканалі 1+1 відбулась прем’єра документального фільму «Україна. Повернення своєї історії» телеканалу 1+1, який розбиває історичні міфи, нав’язані українцям протягом століть, та відкриває справжні історичні факти про наше минуле.

Фільм став найбільш рейтинговим документальним продуктом на українському ТБ з початку літа 2017 року. За аудиторією 18-54 (Україна) рейтинг фільму склав 2.6%, частка – 11.7%; за аудиторією 18-54 (50К +) фільм пройшов з рейтингом 2.7% і часткою 13,5%. Фільм впевнено лідирував у слоті показу за аудиторією 18-54 (міста 50К+).

Однією з головних сюжетних ліній фільму «Україна. Повернення своєї історії» стало відтворення зовнішності великого київського князя Ярослава Мудрого. У процесі пошуку останків його нащадків та прижиттєвих зображень руського правителя автори фільму «Україна. Повернення своєї історії» провели масштабне розслідування та зробили декілька вражаючих відкриттів.

1. Останки правителів Київської Русі вивезені до Росії. За літописними даними на території України є понад 50 поховань руських князів і княгинь. Вони знаходяться у Києві, Чернігові, Переяслав-Хмельницькому, Володимирі-Волинському, Вишгороді, Луцьку, Галичі. За останні сторіччя понад половина з них спорожніли – останки вивезені до Росії або безслідно зникли. У Москві знаходиться одне з найбільших у світі сховищ кісток, де зберігається близько 246 черепів епохи Київської Русі, вивезених з України. Останки надходили до сховища протягом 111 років.

2. Таємне російське товариство спустошувало княжі поховання. Археологи Борис Рибаков та Михайло Каргер, які проводили розкопки стародавніх княжих поховань та вивозили рештки до Росії, можливо, були пов’язані з Російським православним палестинським товариством, керівництво якого було наближеним до влади. Валерій Гастинщиков, колишній співробітник військової розвідки, стверджує, що секретним завданням організації могла бути фальсифікація історії, приховування певних історичних фактів і знахідок.

3. Несподівані результати ДНК аналізу нащадків Ярослава Мудрого. Команда проекту «Україна. Повернення своєї історії» провела ДНК-експертизу двох знайдених черепів можливих нащадків Ярослава Мудрого – онука князя Гліба Святославовича, чиє поховання знайдене у Чернігові біля Спаського собору, та князя Дорогобузького Ізяслава Інгваревича, який може бути похованим на території Луцького замку. Аналіз ДНК був проведений у Данії, в одному з трьох найбільших у світі центрів вивчення ДНК. Виявилось, що всупереч розповсюдженій теорії про скандинавське походження князівської династії, аналіз не виявив ДНК вікінгів у цих зразках. Луцький зразок виявився генетично набагато ближчий до української та російської популяції, ніж до скандинавської. Аналогічна ситуація зі зразком із Чернігова. Це неочікуване відкриття, адже із самого початку науковці були впевнені, що вони нащадки вікінгів. До того ж, різні «гаплогрупи», до яких належать ДНК, свідчать про те, що ці двоє людей не мають спорідненості по батьківській лінії.

4. Князі Київської Русі мали титул королів, про що не написано в жодному літописі. Українські землі завжди перебували в тісних контактах в Європою. У Секретному ватиканському архіві зберігається унікальний документ майже тисячолітньої давності – лист Папи Григорія VII, надісланий у квітні 1075 року князеві Ізяславу, сину Ярослава Мудрого. У листі Папа Римський називає Ізяслава королем Русі. Доктор церковної історії Порфирій Підручний зачитує рядок із листа: «Королю русичів і дружині його привіт і апостольське благословення». Навіть тодішнього польського короля Папа не називає королем, а тільки князем.

5. Росія довго та методично привласнювала собі історію Русі, використовуючи історичні документи. Історик Дмитро Гордієнко вказує, що після указу Петра І від 20 грудня 1720 року з території України до Синодальної бібліотеки у Москві, яка тепер є головним книгосховищем Російської православної церкви, були вивезені усі рукописні та друковані історичні книги та стародавні тексти. Після цього російські історики отримали можливість нової інтерпретації історії та створення історичних міфів для привласнення спадщини Русі. Одним з прикладів цього процесу є легенда про народження князя Володимира біля Пскова. В своїх «Записках касательно Российской истории» Катерина II уже вказує на місце народження Володимира біля Пскова: «Во время похода Ольгина родился в Будятине селе близ Пскова от Малуши Ольгиной ключницы у Великаго Князя Святослава третий сын, нарече его Владимир». Дмитро Гордієнко запевняє, що це прямий фальсифікат.

Нагадаємо, у другій частині фільму на основі історико-мистецтвознавчої експертизи та спираючись на прижиттєві зображення князів було відтворено зовнішній вигляд князя Ярослава Мудрого, побачити який можна у другій частині стрічки «Україна. Повернення своєї історії».