«Чернігів, який ми втрачаємо» — на виставці «Вічність у пензлі»
«Чернігів, який ми втрачаємо» — на виставці під назвою «Вічність у пензлі», що відкрилась 16 листопада у Чернігівському колегіумі. Роботи художників минулого століття зображають пам’ятки архітектури Сіверщини. Багато з цих пам’яток, на жаль, тепер можна побачити лише на полотнах.
Багатство Чернігівського краю — це багато в чому пам’ятки історії та архітектури. Утім, час, люди і погодні умови часто нещадні до них, особливо якщо йдеться про архітектурні пам’ятки. Зберегти цю красу, хай навіть на полотнах, намагались чернігівські художники «Вічністю в пензлі» — виставка їх робіт відкрилась у Чернігівському колегіумі.
Юрій Соболь, генеральний директор архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»: «Ці художники творили у 50-х роках минулого століття, а тому багато з того, що вони зарисували, на превеликий жаль, не збереглося: пам’ятки архітектури, палаци, церкви…»
До виставки долучились представники обласної організації Товариства охорони пам’яток історії та культури. Зокрема, вони надали роботи видатного аквареліста Леоніда Могучова. Картини цього художника – справжній урок історії, або ж навіть посібник для реконструкції, адже зображають пам’ятки архітектури у реальному (на той час) їх вигляді.
Віктор Величко, член обласної організації Товариства охорони пам’яток історії та культури: «Роботи, які тут представлені, доносять і красу і руйнування. Зокрема, ось руїни Чернігівської духовної консисторії. Зараз ця пам’ятка у ще гіршому стані»
Виставка є одним із заключних заходів до відзначення п’ятдесятиліття «Чернігова стародавнього». Неофіційно її називають «Чернігів, який ми втрачаємо» — багато споруд, які тут зображені, уже втрачено.
Наталія Шумська, співробітник обласного художнього музею: «Наш Чернігів, це одни із найстаріших пам’яток культури, архітектури, і наші нащадки мають знати, який був Чернігів у минулому, щоб робити його кращим у майбутньому».
За інформацією Філії Національної телекомпанії України «Чернігівська регіональна дирекція».
Фото Сергія Чернякова, «Чернігів стародавній».
