«Чернігів стародавній» презентує унікальні експонати: шолом-корону Сулеймана І та корону Роксолани
6 листопада о 12.00 в Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» (у Колегіумі, на Валу) відбудеться презентація шолому-корони Сулеймана І та корони Роксолани.
Відкриття та експозиція стилізованих реконструкцій шолому-корони падишаха Найвищої Османської держави, халіфа Сулеймана І Законодавця (тур. Süleyman Kanuni), відомого в Україні як Сулейман І Пишний, та головного убору Гюррем Султан (тур. Hürrem Sultan), відомої в Україні як Роксолана, має виразну загально гуманітарну та просвітницьку місію, прагнення показати тісні історичні та культурні взаємозв’язки між народами Північного Причорномор’я, складний розвиток їх державності в контексті європейських державотворчих процесів.
Оскільки історично саме корона була тим артефактом, що втілював державницьку ідею, реконструкція цих предметів влади (в Україні – клейнодів) дозволяє персоналізувати історичні події і подати просвітницький матеріал крізь призму відомих історичних постатей. Адже, головні убори володарів являють собою символи влади і, водночас, матеріалізацію великої відповідальності людей, наділених такою силою. Дотепер королівські корони є одними з найбільших державних реліквій у багатьох країнах, символами наступництва та спадкоємства об’єднавчих державотворчих зусиль.
Представлені стилізовані реконструкції шолому-корони падишаха Сулеймана І Законодавця та головного убору Роксолани, які є видатними історичними постатями, а також популярними персонажами багатьох творів музичного мистецтва, літератури та кінематографа. Подібна реконструкція історичних головних уборів XVI ст. до цього часу не проводилась і не має аналогів. Шолом-корона Сулеймана І Законодавця та головний убір Роксолани доповнюють та збагачують велику збірку історичних головних уборів духовних і світських лідерів «Корони світу», яка експонується в Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній». У цьому проекті реконструкція шолома-корони падишаха Сулеймана І Законодавця та головного убору Роксолани зроблена вперше.
З історичних джерел відомо, що неймовірна шолом-корона падишаха Сулеймана І Законодавця була зроблена венеційськими ювелірами й відправлена до Стамбулу у 1532 році. Коштував головний убір 115 тисяч дукатів, що на той час було захмарною ціною. Появу цього артефакту спонукала потреба у констатації світської і духовної влади падишаха Сулеймана І Законодавця, Цезаря усіх земель Риму. Адже за часів його панування Османська імперія досягла піку своєї могутності, володіла Візантійською імперією – другим Римом. Відтак, величний головний убір був демонстративною відповіддю Султана Султанів на коронацію папою Климентом VII у 1530-му році короля Карла V як імператора Священної Римської імперії.
Шолом-корона падишаха за формою поєднує різновид шолому «барбют» (barbuta alla veneziana), вкритий карбованими ренесансними візерунками, і папську тіару, де зроблено на один ярус більше для символічної демонстрації володіння усіма сторонами світу. Кожний ярус являє собою окрему корону в австрійському стилі, зубці якої увінчані гігантськими перлинами. Для прикрашення корони були використані також діаманти, рубіни, смарагди, бірюза.
Основою стилізованої реконструкції символу влади падишаха Сулеймана І Законодавця послужили: портрет Султана Султанів з гравюри невідомого веніційського гравера 1532 року та повтор цього портрету у 1535 році італійським гравером епохи Відродження Агостіно Венеціано (Agostino de’ Musi, 1490-1540). На обох гравюрах головний убір падишаха Сулеймана І Законодавця зображено ретельно і деталізовано. Для створення головного убору Гюррем Султан використані гравюри невідомих авторів 1550-го та 1596 років, а також портрет невідомого венеційського художника XVIII ст., де найвиразніше зображена форма і деталі головного убору Роксолани. Хоча жоден з портретів не був написаний з натури, проте, як зазначають мистецтвознавці, прижиттєві портрети Роксолани між собою схожі і можливо були написані зі слів венеційських послів.
Цей унікальний проект ініційований та втілений Ігорем Жуком, головою Благодійного фонду імені Б.Г. Возницького. Для його реалізації була створена робоча група, до якої увійшло близько 20-ти осіб, зокрема, мистецтвознавці, науковці, ювеліри, що дозволило здійснити розробку проекту, консультування, дизайн, ювелірні роботи. Для виготовлення стилізованих головних уборів використані дорогоцінні метали, імітації коштовного каміння, перли та інші матеріали.
Джерело: «Чернігів стародавній».
