Чернігів: 900 років Борисоглібському собору, або Хто кому старший?
З огляду на війну широколюдного святкування 900-ліття першої писемної згадки про Борисоглібський собор у Чернігові не проводили, проте сам храм-музей цього дня був переповнений.
З ініціативи виконувача обов’язків генерального директора Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” Андрія Лісового тут запрацювала “Пошта під куполами” – кожен охочий може звідси (поштова скринька є) відправити послання з ХII століття у ХХI, адже до вашого листа/листівки буде прикладено відбиток печатки чернігівського князя Давида Святославича, будівничого цього собору. 25-літній період правління цього князя був найспокійнішим у Чернігові, й він навічно закарбував своє ім’я в історії, збудувавши Борисоглібський собор та П’ятницьку церкву.
Цього ж святкового дня відбулося в соборі спеціальне погашення художніх конвертів, представлення виставки дитячого малюнка, підготовленої за результатами конкурсу “Пам’ятки архітектури міста Чернігова очима дітей”. Пролунали музичні твори у виконанні славнозвісної капели бандуристів імені Остапа Вересая (керівник – заслужена артистка України Раїса Борщ). А науковці заповідника розповіли про історію собору, який був збудований уже тоді, коли на місці Москви жаби кумкали…
Про значення собору для української церкви говорив і єпископ Чернігівський та Ніжинський Антоній Фірлей. Адже в час відродження УАПЦ Борисоглібський собор був кафедральним храмом, де служив митрополит Іван Павловський. А вже у часи початків незалежної України тут було вперше після закриття собору відслужено божественну літургію нині покійним єпископом Никоном – тоді товариство “Просвіта” імені Т.Шевченка майже підпільно зорганізувало літургію, маючи приводом представлення літургії Івана Синиці як музичного твору.
…Вже коли виходили з собору – біля нього грав та співав Віталій Поліщук. Його гра не була запланована – просто лірник виконував канти та псалми, повертаючи нас у минулі часи, такі багаті славною історією. Молодий чоловік, у сучасному одязі, він крутив ліру, наспівуючи про давнє і вселяючи віру в сьогочасну Перемогу.
Василь ЧЕПУРНИЙ, “Голос України”
Фото Віктора КОШМАЛА.
