Архітектурні пам’ятки Чернігова за часів військових конфліктів: екскурсія у минуле

В рамках виставкового онлайн-проєкту Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» продовжуємо ознайомлення з його музейними колекціями.

У музейному фонді заповідника зберігаються світлини архітектурних пам’яток Чернігова, пошкоджених під час бойових дій 1941-1943 рр., які мають неабияку історичну цінність в контексті вивчення його історії. Фотодокументи − досить поширене та доволі інформативне історичне джерело, що зберігає миті минулого, важливі події та явища. Час іде, але фотознімки залишаються, зберігаючи історичну пам’ять…

Пам’ятки архітектури є важливою частиною духовних надбань людства, які становлять значний пласт історико-культурної спадщини, є символами національної гідності, своєрідним літописом життя народів, свідченням їхнього самобутнього розвитку. Збройні конфлікти, війни руйнують не лише долі людей, значних руйнувань зазнають і архітектурні пам’ятки.

Друга світова стала найкривавішим проявом тотальної війни, коли всі її учасники цинічно відкидали закони та правила ведення бойових дій, не розрізняючи, хто перед тобою − армія супротивника чи цивільне населення, житлова будівля чи пам’ятка архітектури світового значення. Вона мала катастрофічні наслідки для країни загалом і для Чернігова, зокрема.

Під час подій Другої cвітової війни в Чернігові, окрім значних руйнувань житлової та промислової забудови, були пошкоджені численні пам’ятки архітектури та культури. Масштаби та характер шкоди, заподіяної цим будівлям, були різними і частину споруд вдалося відновити, але деякі з них вирішили розбирати і не проводити реставрацію. До назавжди зниклих з карти міста архітектурних пам’яток можна віднести: будівлі дворянського зібрання та дворянського пансіону, комплекс споруд жіночого єпархіального училища. Усі вони були доволі великими за розмірами спорудами другої половини ХІХ ст. Також не збереглися Воздвиженська та Вознесенська церкви, які були сильно зруйновані і тому не відновлювалися, згідно з рішенням місцевих партійних установ та тогочасного головного архітектора Чернігова Петра Букловського.

Проте, значно більшій частині архітектурних пам’яток пощастило, адже їх було вирішено реставрувати. Не останню роль в цьому процесі відігравали провідні архітектори країни: Петро Барановський та Микола Холостенко, які зберегли для міста П’ятницьку церкву, Борисоглібський собор, а також надавали консультації щодо відновлення ряду інших будівель.

На території Дитинця-Валу значних руйнувань зазнала споруда колишнього Борисоглібського собору. У прибудовану до нього ротонду влучила авіабомба, яка спричинила пожежу в середині будівлі. Було знищене внутрішнє оздоблення храму. За свідченнями співробітника чернігівського історичного музею Олександра Попка в приміщенні собору знаходилася колекція ікон та церковного начиння, а також етнографічні матеріали. Несучі конструкції споруди постраждали лише частково, що й допомогло відтворити його в первісному вигляді. Трохи менше постраждала розташована поруч будівля Колегіуму. Внаслідок бойових дій були зруйновані перекриття, дах, вікна і двері. Було пошкоджене тинькування та декор, які і до 1941 року знаходилися в ненайкращому стані. В 1946 році було проведене обстеження пам’ятки та почалася масштабна реставрація із відтворенням декору споруди.

Борисоглібський собор. 1943 р.

В 1941 році також постраждав внаслідок сильної пожежі комплекс споруд колишньої чоловічої гімназії. Будівлю пансіону взагалі розібрали до фундаментів, які і зараз можна побачити на території Валу. Приміщення, в якому зараз розміщується Чернігівський обласний історичний музей, постраждало значно менше, тому після закінчення війни були відновлені дах, перекриття, інтер’єр та вікна. Значно більше постраждали музейні колекції, особливо та частина, яку не встигли евакуювати з Чернігова. На момент 1941 року у фондах закладу перебувало близько 100000 тисяч експонатів, і значна їхня кількість була втрачена саме під час пожежі.

Будівля колишньої чоловічої гімназії (нині історичній музей). 1943 рік.

Зазнали руйнувань та ще більшої шкоди від вогню архівні установи міста, які тоді знаходилися у приміщеннях Архієрейського будинку на Валу та Катерининської церкви. В храмі внаслідок бойових дій були пошкоджені частина склепінь, барабани бань та внутрішнє оздоблення. В будівлі, яку і сьогодні займає Державний архів Чернігівської області, під час пожежі вигоріли більшість дерев’яних перекриттів та був значно пошкоджений дах. Після війни були плани повної перебудови споруди із надбудовою третього поверху, однак на щастя комісія визнала, що це буде фінансово недоцільно. За повідомленнями того ж Олександра Попка за період 1941-1943 років згоріли щонайменше 40000 томів архівних справ.

Зруйнована Катерининська церква (вигляд з заходу). 1941-43 рр.

Значно менше протягом війни були пошкоджені комплекси колишніх Єлецького та Троїцько-Іллінського монастирів. Так, на території першого з них, внаслідок аварії радянського літака 1943 р., зазнав руйнувань верхній ярус монастирської дзвіниці. Згідно з описом стану споруд за 1947 рік зазнали суттєвого пошкодження від пожежі споруди Успенського собору та колишньої Петропавлівської церкви XVII ст. (консисторії). Остання на момент початку війни вже знаходилася в незадовільному стані, а події війни лише довершили її подальше руйнування.

Руїни Петропавлівської церкви (консисторії) Єлецького монастиря. фото 1947 р.

В межах комплексу споруд Троїцько-Іллінського монастиря внаслідок війни був пошкоджений лише будинок архієрея. Значних руйнувань йому завдала пожежа, яка знищила дах, перекриття та усі дерев’яні конструкції.

Найбільш складна доля серед чернігівських пам’яток, пошкоджених війною, спіткала П’ятницьку церкву. Храм був доволі сильно перебудований у XVII ст. і навіть деякі із сучасників не вбачали в ньому споруду періоду Русі-України. Під час захоплення міста нацистськими військами на території храмового комплексу мала місце пожежа, яка завдала руйнувань перекриттям, вікнам та вхідним групам, однак сама будівля майже не отримала пошкоджень. Це проглядається на світлинах 1941-1942 років. Значно трагічніше для цієї церкви пройшов процес наступу радянських військ 1943 року. Внаслідок артилерійських обстрілів та авіабомбардувань у вересні 1943 року, про які не прийнято було говорити в післявоєнний час, храм був зруйнований на три чверті. На світлинах можна побачити, що збережена була лише частина основних стін церкви. Лише особисте втручання архітектора Петра Барановського, який бачив у пам’ятці перлину давньоруської архітектури, допомогло зберегти храм від остаточного розбирання до фундаментів. Під час розбирання завалів та проведення архітектурно-археологічних досліджень були простежені конструктивні особливості церкви, що і дало змогу відтворити її у первісному вигляді (за проектом архітектора П. Барановського).

Руйнування Чернігова та його пам’яток, спричинені авіаційними нальотами та артилерійськими обстрілами німецьких та радянських військ, зафіксовані на світлинах 1940-х років. Фактично вони виступають свідками минулого і показують ті трагічні сторінки, які пережило місто протягом 1941-1943 років. Унікальні фотодокументи були зроблені різними людьми, але серед багатьох інших, можна виокремити світлини відомого художника Георгія Петраша, який достатньо багато фотографував, фіксуючи факти руйнування історичних пам’яток Чернігова, також вони вміщені в звітах наукової реставрації пам’яток, які зберігаються у фондових колекціях заповідника.

Таким чином можна підсумувати, що більшість архітектурних пам’яток Чернігова зазнали руйнувань під час бойових дій в 1941 та 1943 роках, як з боку нацистських військ, так і з боку радянських. Їхня відбудова та наукова реставрація була складним та довготривалим процесом.

На жаль не менш трагічними виявилися для Чернігова наслідки повномасштабного вторгнення російської федерації до України в лютому 2022 р. В ході проведення так званої «спецоперації», а по суті − військового вторгнення в Україну, місто Чернігів, яке мало стратегічне значення для подальшого просування російської армії на Київ, піддавалось артилерійським обстрілам та бомбардуванню ворожої авіації. Росіяни, які сподівались «переможним маршем» за три-чотири дні пройти Україною та захопити Київ, зазнали рішучого опору з боку Збройних сил України (далі − ЗСУ). Отже, як і за часів Другої світової війни місто мало стратегічне значення для ворожої країни. Чернігів став незламним містом-фортецею на шляху російських військ до Києва. Він не потрапив під окупацію, але значно постраждав від нищівних артилерійських та авіаційних обстрілів. На відміну від Другої світової війни найбільшого руйнування зазнали околиці Чернігова, райони промислової зони. У лютому-березні 2022 р. Чернігів, хоча і перебував у оперативному оточенні, проте завдяки героїчному опору ЗСУ – вистояв.

На щастя, катастрофічних руйнувань пам’ятки Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» не мають. Проте є часткові пошкодження стін та вікон від уламків російських снарядів на 10 об’єктах культурної спадщини національного значення, які були ретельно обстежені спеціальною комісією, до складу якої увійшли співробітники відділу охорони, експлуатації та реставрації заповідника, фахові архітектори, будівельники. Серед споруд, які перебувають на балансі Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», протягом лютого-березня 2022 року найбільші пошкодження отримали наступні пам’ятки:

– Огорожа та дзвіниця Єлецького монастиря, де уламками від артилерійських снарядів було посічене тинькування, зовнішній ряд цегляного мурування та металевий дах;

Мури Єлецького монастиря. ХVII cт. м. Чернігів. Руйнування у березні 2022 р.

– Катеринининська церква, де уламками снарядів від реактивних систем залпового вогню було пошкоджено тинькування, цегляне мурування та вибиті вікна. Під час того ж обстрілу декілька невеликих фрагментів від касетної бойової частини пошкодили пам’ятник Т. Г. Шевченку на «Цитаделі»;

Катерининська церква. Поч. ХVIIІ cт. м. Чернігів. Руйнування у березні 2022 р.

– В комплексі споруд Троїцько-Іллінського монастиря внаслідок бойових дій були вибиті вікна в Іллінській церкві та пошкоджено уламками тинькування в Троїцькому соборі та одному із келійних корпусів монастиря.

Пошкоджені внаслідок обстрілу 16 березня 2022 р. два вікна у східній вівтарній абсиді Іллінської церкви. ХІ – поч. ХІІ ст. м. Чернігів

Окрім пам’яток заповідника обстрілами російських військ знищено будівлю музею українських старожитностей В. В. Тарновського (пам’ятка кінця ХІХ ст.), альтанку на території Болдиних Гір (початок ХХ ст.), пошкоджено споруду Дворянського та селянського земельного банку (кінець ХІХ ст.) будівлю державного банку (початок ХХ ст).

На онлайн-виставці представлені світлини, зроблені співробітниками заповідника, на яких зафіксовано пошкодження архітектурних пам’яток національного значення: Іллінської та Катерининської церкви, монастирських споруд Єлецького та Троїцького монастирів. Це – документальні свідчення вже новітньої історії Чернігова.

Пройде ще багато років, і наші нащадки будуть використовувати сучасні фотографії 2022 року, так само як і ми зараз дізнаємося про факти руйнування пам’яток під час Другої світової війни. Усі ці руйнування задокументовані і є надія, що особи, які їх спричинили та були до цього причетні понесуть відповідальність в майбутньому.

Олександр Шугалій і Данило Рига, молодші наукові співробітники відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»

Блок барабану П’ятницької церкви, виявлений під час розбору завалів в 1947 році (фото з фондів заповідника)

Будинок колишньої жіночої гімназії. 1943 р. (нині обласний художній музей)

Будівля Колегіуму (північний фасад). 1943 р.

Будівля П’ятницької церкви восени 1941 р. (фото з мережі інтернет)

Вид з південного сходу на дзвіницю П’ятницької церкви кін. ХІІ — поч. ХІІІ століття м. Чернігова. 1958 р.

Внутрішньостіннй хід на хори П’ятницької церкви, розчищений під час розбору завалів в 1947 р.

Дзвіниця Єлецького монастиря. Фото 1947 р.

Західний фасад будинку архієпископа (консисторії) Троїцько-Іллінського монастиря. Фото 1940-их р.

Зруйнований будинок архієпископа на Валу (східний фасад). 1941-43 роки. (зараз облдержархів).

Зруйнований будинок філармонії (колишнього епархіального братства, 1911).

Зруйнований корпус гімназійного пансіону колишньої чоловічої гімназії, сер. XІX ст. 1941-43 рр.

Зруйнований центр міста Чернігова. 1941-43 рр.

Південно-західний пілон та кут П’ятницької церкви. Фото 1947 року зроблене в ході розбору завалів.

Руїни П’ятницької церкви кін. ХІІ — поч. ХІІІ століття м. Чернігова. 1941-43 рр.