Євген Нищук: «Міжмузейні науково-практичні зібрання – об’єднують галузь та актуалізують її зміст»
12 грудня під час семінару-практикуму «Музеї в сучасному світі», організованому Міністерством культури України для керівників музейних закладів та заповідників сфери управління Мінкультури, розглянули та обговорили нагальну проблематику їх діяльності.
Міністр культури України Євген Нищук відзначив важливість проведення подібних науково-практичних зібрань серед музейних фахівців, адже напрацьовані результати мають бути впроваджені в практику діяльності та в подальшому передані спорідненим закладам культури.
«Такі зустрічі мають стати регулярними, з чітко визначеними темами чи проблематикою. Переконаний, наступний 2018 рік – Рік культурної спадщини, стане гарним стартом для розширення зв’язків та обміну досвідом, запозичення світових практик у вітчизняну музейну справу, вдихне в цю сферу свіже дихання. В сучасному світі напрацьовані певні механізми взаємодії між громадськістю, державними інституціями та музейним середовищем, а також певні практики щодо викликів у разі надзвичайних ситуацій в частині охорони культурної спадщини – збереження музейних колекцій, моніторингу ситуації з культурними надбаннями, які належать державі, на окупованих територіях тощо. Все те, що є важливим та актуальним для нашої музейної галузі сьогодні», – сказав Євген Нищук.
Він також наголосив, що зростають і урізноманітнюються вимоги відвідувачів до музейних закладів, коли саме людина прагне стати активними учасниками музейних процесів: «Ми маємо робити більше таких проектів як «Ніч у музеї», як проект «Енеїда», як Фестиваль молодих українських художників та інші театралізовані проекти, перфоманси, презентації. А також розглядати нові практики в частині експонувань, залучати кураторів і робити цікаві нові проекти. Музеї можуть заробляти і для цього в Україні є всі можливості».
На думку Міністра культури, гарним прикладом використання модернових практик в музейній справі може слугувати діяльність Національного музеї історії України у Другій світовій війні.
«Національний музей історії України у Другій світовій війні давно відійшов від статичного процесу експонування. Подивіться, яка кількість людей відвідує музей, наскільки їм цікаво перебувати в цьому інтерактивному просторі. Навіть для себе, у стінах Мінкультури, ми вирішили запровадити нову традицію експонування музейних виставок. Адже вони розміщуються в центральному холі Міністерства, де з експонатами мають можливість ознайомитись численні відвідувачі відомства, у тому числі представники інших держав, керівники державних інституцій та громадськості», – сказав Євген Нищук.
«Мета музею – вийти за межі існуючого музейного простору, донести інформацію про себе та свою збірку суспільству, а також долучити до життя музею та українського мистецтва якомога ширшу аудиторію», – додає генеральний директора Національного художнього музею України Юлія Литвинець.
За переконанням генерального директора Національного музею Тараса Шевченка Дмитра Стуса, такі науково-практичні зібрання надзвичайно позитивні та потрібні для налагодження ефективної роботи в музейних закладах, а самі формати проведення можуть бути різноманітними – від круглих столів до виїзних засідань.
«Між директорами є потреба налагодити взаємозв’язок, оскільки існує багато проблем, і тільки реально обговоривши їх між собою, можна вийти на шляхи їх вирішення», – говорить Дмитро Стус.
За його переконанням, такі зустрічі будуть більш ефективними, якщо проводити їх сегментаційно по напрямкам – обирати якусь конкретну глобальну тему і всесторонньо обговорювати. Це можуть бути питання землевідведення, проведення тендерних процедур, налагодження інфраструктури, створення дитячих проектів чи для людей з інвалідністю, виготовлення музейного продукту – ті сфери у роботі музеїв, які потребують фахової консультації та законодавчої підтримки.
У роботі семінару-практикуму «Музеї в сучасному світі» також взяли участь і представники Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»: генеральний директор Юрій Соболь та завідувач відділу музейної та науково-фондової діяльності Ольга Травкіна.
За інформацією прес-служби Мінкультури.