Велике Тридення. Страстна (Велика Пʼятниця)

Церковна традиція

Найскорботніший день Великого Посту і Страстного Тижня — Страстна або Велика П’ятниця. Саме у п’ятницю на Голгофі було розіп’ято Христа. Тому символами цього дня для християн є Розп’яття і скорбота.

У цей день згадуються суд над Ісусом, його страждання, хресна дорога, якою Христос йшов до Голгофи, і, зрештою його смерть на хресті. Відповідно християнському віровченню ця смерть спокутувала гріхи людства.

У настінних розписах чернігівського Спасо-Преображенського собору серед сюжетів, що присвячені стражданням Христа є композиція «Бичування Христа», «Коронування терновим вінцем», «Суд Пілата» та «Розп’яття».

Віруючі у цей день дотримуються найсуворішого посту, споживаючи їжу лише один раз, а християни східного обряду (православним)дозволяють споживання їжі після виносу плащаниці.

Плащаниця — це саван, у який було загорнуте тіло Христа для поховання. У кожному православному храмі існує символічна плащаниця. Саме її і виносять у Страсну П’ятницю з вівтаря храму і виставляють посередині церкви. Зазвичай, це відбувається близько третьої години дня, коли згідно зі Святим Письмом Ісус помер на хресті. Літургія у цей день не відправляється, але зачитують дванадцять уривків з Євангелія про Страсті (страждання) Христа.

Церква наполягає на тому, що Страстну Пʼятницю вірним християнам необхідно присвятити молитві, читанню Євангелія і дотримуватися суворого посту не лише в їжі, а й поведінці.

Народні традиції також наголошують на стриманості у цей день. Будь яка хатня робота або робота по господарству вважається гріхом. Проте господиням дозволяється пекти паски. Більше з тим, вважається, що паски і хліб, випечені у Страсну П’ятницю мають цілющі властивості, довго зберігаються і не пліснявіють. В деяких регіонах України одну, випечених у Страсну П’ятницю, зберігали протягом року і використовували під час хвороб.

В Україні, де більшість населення так чи інакше пов’язана із землею і землеробством і досі побутує повір’я, що у Страсну П’ятницю великий гріх плювати на землю. Від того, хто таке вчиняє на весь рік відвернуться всі святі.

І найкатегоричніша заборона у цей день встановлювалася на всякого роду розваги, веселощі, співи і гулянки. Народна мудрість повчає: «Хто в Страсну Пʼятницю сміється, той весь рік плакатиме».

Алла Гаркуша, завідувачка науково-просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».