У Чернігові відбулися ювілейні «Розумовські зустрічі»
Рівень організації управління ‒ єдине джерело багатства та запорука успіху держави, суверенітет означає причетність українців до розвитку держави, освіта та саморозвиток громад ‒ ключова умова зростання їхньої спроможності, – ключові меседжі конференції «Десяті “Розумовські зустрічі”», що проходила в Чернігові 9–10 грудня 2021 р.
Вже вкотре вони зібрали експертів та працівників сфери державного управління, місцевого самоврядування, закладів підвищення кваліфікації, науковців та представників неурядових організацій з України, Білорусі та Польщі – більше 100 присутніх у реальному та віртуальному просторах.
Учасників зібрання привітали Голова національного агентства України з питань державної служби Наталія Алюшина, завідувач відділу комплексних проблем державотворення Інституту законодавства Верховної Ради України Валерій Воротін, керівник апарату Чернігівської облдержадміністрації Наталія Мужикова, заступник голови Чернігівської обласної ради Дмитро Блауш та директор Представництва Фонду Ганса Зайделя в Україні Беньямін Боббе.
Серед спікерів конференції – відомі українські та зарубіжні фахівці з питань сучасного державотворення та його історичного минулого – Юрій Ганущак, Олексій Гарань, Ігор Коліушко, Пьотр Кульпа, Володимир Купрій, Євген Луняк, Віктор Мироненко та ін.
«Чи пишаєтеся ви тим, що є громадянином України?», – таке запитання лунало під час першої дискусійної панелі «Україна за тридцять років незалежності: що далі?». Значною мірою – так: наша держава першою серед пострадянських країн створила правову основу для відновлення місцевого самоврядування, впродовж 2014–2020 рр. здійснила реформу базового та субрегіонального рівнів, посідає передові позиції у впровадженні технологій електронного врядування тощо.
Однак, серйозним викликом залишається незлагодженість владних структур центрального рівня, ‒ на що звернув увагу в своєму виступі директор програми «Школа міністрів у Київській школі державного управління ім. С. Нижного», ексміністр праці Польщі Пьотр Кульпа. «Низький рівень державності означає низький рівень організованості. Дисфункції виконавчої влади зумовлює дисфункції в інших галузях. Система має працювати як єдине ціле. Не може бути успішною держава, схожа на супермаркет, де на кожній касі діють свої правила. При такій організації країна довго не протягне, причому це аж ніяк не залежить від зовнішньої ситуації», – наголосив пан Кульпа.
В історичному контексті становлення України як незалежної держави зачепили також питання взаємин з сусідніми країнами. Зокрема, екскурс в історію «дружніх» російсько-українських відносин здійснив доктор історичних наук, професор НДУ ім. М. Гоголя, учасник АТО Євген Луняк. «Попри постійну загрозу від північного сусіда варто пам’ятати вислів Публілія Сіра “Той, кого багато хто боїться, повинен боятися сам”».
Наступні дискусії охоплювали питання та виклики для системи підвищення кваліфікації, діяльності органів місцевого самоврядування, за умов що змінилися. Одним з ключових питань є безперервність професійного розвитку та впровадження культури професійного навчання в територіальних громадах.
«Громади – це критерій доступності (для жителів), райони – це зона відповідальності органів державної влади для виконання державних функцій», – наголошувалося під час обговорення законопроектів про адміністративно-територіальний устрій, місцеві державні адміністрації та місцеве самоврядування. Мета – подолати розбалансованість органів влади та суперечності при утворенні територіальних одиниць. Ознайомлення з польським досвідом місцевого самоврядування виявило багато спільних проблем, як то значні видатки гмін на освіту, транспортне сполучення, байдужість жителів до справ самоврядування та прийняття рішень, тиск з боку приватних бізнесових структур.
В стінах Чернігівського колегіуму – пам’ятки архітектури Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» – учасники конференції дізналися про витоки європейської освіти в Україні, діяльність вищих навчальних закладів, відомих вчених та викладачів XVII–XVIII ст.
Також в рамках конференції відбулися презентації проєкту «Спільна спадщина» щодо конкурсу для учнів 6 – 8 класів з вивчення українсько-польської історії та книжок викладача Івано-Франківського центру підвищення кваліфікації Богдана Волошинського «У борні за чужі ідеали» і «Доля коломийського адвоката».
Герої цих видань – уродженці Коломиї, талановиті, але з різною траєкторією долі: один став професійним адвокатом, інший – професійним революціонером, більшовиком, який згодом очолював військові трибунали. Як наголосив автор: «Незнання історії не звільняє від історичної відповідальності. Наш проєкт носить назву “Наша непроста історія в постатях коломийців”. На цих маленьких моделях ми можемо бачити картину історії країни та побачити багато історичних паралелей навіть між такими віддаленими регіонами як Коломийщина та Чернігівщина».
Конференція «Десяті “Розумовські зустрічі”» організована Чернігівським центром підвищення кваліфікації та Сіверським інститутом регіональних досліджень у партнерстві з Національним агентством України з питань державної служби, Інститутом законодавства Верховної ради України за сприяння Чернігівської облдержадміністрації, обласної ради та за підтримки Фонду Ганнса Зайделя.
За інформацією Дмитра Казімірова, Чернігівський центр підвищення кваліфікації
