У Чернігові реставратори Львівської політехніки допомагають зберегти у час війни пам’ятки культури

Знищені пам’ятки, інфраструктура та будівлі України не лишають місця сумнівам у тому, що Росія навмисно та планомірно руйнує українську культуру.

Питання, як відновлювати постраждалі території після війни, зараз активно вивчають фахівці. У межах ініціативи ReStart Ukraine в Чернігові працюють архітектори та реставратори, які виконують аналіз і розробляють рекомендації для майбутніх робіт, що ляжуть у стратегічний план відновлення та розвитку міста. Ілля Литвинчук – один із спеціалістів, який працює над проблемами збереження культурних пам’яток у період війни.
«Я оглядав об’єкти в центральній частині міста: вулиця Гонча, Толстого, територія «Дитинця» та навколо, майже вся вулиця Шевченка. У дослідженні розглянули майже 100 будинків, щодо них робимо конкретні невеликі анотації: що збережено, що – ні. Ми складаємо загальну картину, які елементи більш уразливі, а які – ні. Що і як зберігається. Це також впливатиме на подальші рекомендації», – Ілля Литвинчук, аспірант кафедри архітектури та реставрації НУ «Львівська політехніка», практикуючий архітектор-реставратор.

Зараз у своїй роботі фахівці постають перед юридичними нюансами статусу цих пам’яток.
«У нас дуже багато об’єктів культурної спадщини, які заслуговують бути пам’ятками, але до загального переліку таких об’єктів вони не внесені. Це загальноукраїнська проблема. І проблема в тому, що такі об’єкти не мають юридичних механізмів захисту. Тобто це тільки на совісті громади, власників та активістів. Наприклад, якщо говорити про Чернігів. Ваша ініціатива «Дерев’яне мереживо Чернігова» якраз сприяє отакому захисту. Бо цих будинків нема в переліку, однак власники й активісти дбають про них. Це позитивний приклад, порівняно з іншими містами України», – Ілля Литвинчук, аспірант кафедри архітектури та реставрації НУ «Львівська політехніка», практикуючий архітектор-реставратор.

Загалом проблеми збереження автентичності елементів, текстур і загального екстер’єру об’єктів існували й раніше. Непрофесійні ремонти та забудови неабияк руйнували загальну концепцію. Тепер завдання реставраторів – врахувати ці всі аспекти.

«Коли ми досліджуємо об’єкти, яким сотні років, то бачимо багато нашарувань будівельних періодів, зокрема і ремонтних, особливо якщо це замки, які були пошкоджені під час бойових дій, їх ремонтували. То це все входить в будівельну історію об’єкта, звісно, що відновлювати треба. Для подальших поколінь це буде пам’ять про ці події, можна це підкреслювати, а можна зробити це делікатно, щоб загальний вигляд був цілісний. Щоб це сприймалося звичайними людьми як цілісна пам’ятка, а не якийсь євроремонт», – Ілля Литвинчук, аспірант кафедри архітектури та реставрації НУ «Львівська політехніка», практикуючий архітектор-реставратор.
Багато дизайнерів пропонують будувати вже сучасні об’єкти, з такими ідеями не завжди погоджуються місцеві жителі – команда ReStart Ukraine хоче уникнути таких спекулятивних питань.
«Ми хотіли б провести попереднє дослідження, поспілкуватися з людьми. У нашій команді є соціологи та спеціалісти, які безпосередньо спілкуються з людьми. Вони працюють у фокус-групах та розпитують людей. Бо я, наприклад, проти такого, коли архітектор приїжджає та починає робити проєкт будь-який, а на думку місцевих мешканців він не зважає. Тому ми намагаємося врахувати якнайбільше факторів, щоб далі уникнути конфліктних ситуацій», – Ілля Литвинчук, аспірант кафедри архітектури та реставрації НУ «Львівська політехніка», практикуючий архітектор-реставратор.

Журналіст: Марина Кирієнко, о
ператор: Сергій Бутько
Джерело: cheline

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *