У Борисоглібському соборі звучала “Бандура – сестра арфи і клавесина”
Програма “Бандура – сестра арфи і клавесина” – одна з найоригінальніших у репертуарі Капели бандуристів ім. Остапа Вересая на чолі із заслуженою артисткою України Раїсою Борщ та заслуженим працівником культури України Миколою Борщем. 2 червня 2024 року програма прозвучала у Борисоглібському соборі у Чернігові.
Класика у бандурному виконанні під покровом стародавнього храму звучала гармонійно і природно. І підставою такої гармонії є сама сутність бандури – інструменту з родини арф. Як струнно-щипковий інструмент бандура формувалася водночас з клавесином, струни якого, нагадаємо, спочатку защипувалися пальцями, а не плектром, поєднаним з клавішами, як нині.
Перша частина програми була присвячена західноєвропейській музичній культурі. Прозвучали композиції Вольфганга Амедея Моцарта, Джузеппе Верді, Йоганна Себастьяна Баха, Шарля Гуно, Франца Шуберта, Людвіга ван Бетховена — твори, які, на думку артистів колективу, торкаються глибин людських почуттів, спонукають замислитися над вічним і найціннішим.
У другій частині лунали твори українських авторів, зокрема, Ігоря Гайденка, Кирила Стеценка, Богдана-Юрія Янівського, Андрія Зименка, Олександра Осадчого, а також експериментальна “Бахіана” — композиція Раїси Борщ, в якій поєдналися бахівська фуга з українською народною мелодикою. “Українська музика єднає нас духовно — аби наші серця билися в унісон”, — підкреслюють митці.
Традиційно концерт Капели бандуристів ім. О. Вересая завершився виконанням композицій-молитов: у Борисоглібському соборі прозвучали “Господи, помилуй нас” Тараса Петриненка та “Отче наш” Миколи Леонтовича — твори, що додають всім віри та надії.
Джерело: Пресцентр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм
