Сторінками історії: топ фактів з історії Чернігівської фортеці

Цього тижня, у межах рубрики «Сторінками історії», пропонуємо Вашій увазі топ фактів про Чернігівську фортецю.

Природно-геологічні умови визначили в давнину тип укріплень Чернігова — деревʼяно-земляний. Основний матеріал, дуб, з роками ставав чорного кольору, що, можливо, дало назву місту як «Черни град».

У давнину центром Чернігівської фортеці був «Дитинець», адміністративна частина міста, де мешкали князі, бояри, церковнослужителі тощо. Назва, можливо, була пов’язана з тим, що під час значної небезпеки там перебували жінки та діти з усього Чернігова.

Міцні потужні мури стародавнього Чернігова, мужність оборонців міста, зробили його за доби середньовіччя неприступним для ворогів аж до монгольської навали в 1239 р.

Перша згадка про гармати в Чернігові датується 1535 р., коли під час невдалої для нападників облоги міста, чернігівці в нічному бою захопили гармати та пищалі (гармати невеликого калібру).

Девізом Чернігівської фортеці в XVII—XVIII ст. був: «Гідний перемагати отримує все!».

У XVII — першій половині XVIII ст. фортечні укріплення Чернігова складалися з декількох ліній оборони: «Верхній замок, ака Цитадель», «Замок Черкаський», «Другой замок Черкаський», які майже повністю захищали всю територію тодішнього міста. Чернігів називали «Місто-фортеця».

До перебудови фортеці, за західними зразками, у XVIII ст. залучалися іноземні фахівці: французи Андріан де Бріньї, Д. Дебоскет та нідерландець Діхтерштейн, які розробили плани з переобладнання застарілої баштової системи укріплень на більш модернову, бастіонну.

Чернігівська фортеця входила до «Анштальта» (штатний перелік) 24-х «Західних фортець» та була реорганізована однією з останніх на території Лівобережної України.

Сергій Сергєєв, науковий співробітник науково-просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».