Щоб на нас зійшов Святий Дух!

Троїцьких храмів в Україні сотні. Один з найдавніших і найзначніших з них – кафедральний собор у Чернігові. Він настільки величний, що коли стоїш біля нього, просто захоплює дух. Але то й був такий задум архієпископа Лазара Барановича, коли він розпочав 30 квітня 1679 р. зводити цей головний чернігівський храм, що мав нагадати простолюддю і старшинам: Святий Дух, Бог-Отець, Бог-Син все бачать! Все знають!

Нелегко мурувалися стіни собору. Як зазначалось в одному з документів, на запрошення архієпископа наступного року “майстра немецкой породы на имя Ивана Баптисту, которого для поправы церкви пастырское до Чернигова из Литвы затягнено». Однак через брак коштів і пасивність гетьмана Івана Самойловича будівництво велося мляво. Новий гетьман по-іншому поставився до прохань архієпископа. Універсалом від 8 травня 1688 р. І.Мазепа, “уважаючи …значную скорб ясне в Богу преосвященного его милости господина отца Лазаря Барановича… в млинах, в маетностях его пастирской милости найдуючихся, владзи его ж пастирской милости в свіжопрошлих літех отдалених, отказуючихся тепер подлуг узнаня самой слушности, приворочаем до катедре архіепископии черніговской млини все, в Бистрику на реці Реті стоячии, именно млин Гациков, млин Гаврилов, млин Головнин, позволяючи з них тую ж знову части пожитков всяких брати на пастыря его милости, яко и прежде збиралося”. Відібрав гетьман на користь Л.Барановича кілька млинів і у старшин, які за певних обставин ними заволоділи. Правитель Гетьманщини також виділив на закінчення Троїцького собору 10000 золотих. Після освячення собору 12 травня 1695 р. правдоподібно 20 липня того ж року до нього перенесено з Іллінської церкви чудотворну ікону Іллінської Богоматері.

З Троїцького кафедрального собору пішли у світ святих Феодосій Углицький, Іоанн Максимович, Антоній Стаховський, Філарет Гумілевський. У ньому був на службах Димитрій Ростовський, інші відомі діячі православної церкви.
Тут покояться мощі святих угодників Феодосія Чернігівського, Філарета Гумілевського, преподобного Лаврентія.

19 червня 2013 р., Сергій Павленко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *