Науковці Національного заповідника «Чернігів стародавній» на сторінках «Сіверянського літопису» у 2020 році
Один із пріоритетних напрямків діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»: науково-дослідницька. З цією метою у 2018 році в Українському інституті науково-технічної і економічної інформації зареєстровані науково-дослідні роботи: «Пам’ятки комплексу історичного середмістя Чернігова» та «Монастирські ансамблі Болдиних гір». Їх вивчення заплановано на період 2018-2023 рр.
Наукові співробітники здійснюють дослідження зазначених тем в архівних і бібліотечних установах Києва, Чернігова, а також інших міст України та за кордоном. Матеріали досліджень публікуються, зокрема, у регіональних, всеукраїнських та міжнародних наукових виданнях. Найбільшу увагу приділяється співпраці із всеукраїнським науковим часописом «Сіверянський літопис». Адже журнал популярний не лише серед вітчизняних дослідників, а також зарубіжних. На його сторінках публікуються статті з археології, історії, історіографії, літературознавства, мистецтвознавства, філософії, економіки та багатьох інших галузей знань. Крім того, з 2 липня 2020 року журнал включено до категорії Б Переліку наукових фахових видань України, публікації яких зараховуються до результатів дисертаційних робіт зі спеціальностей 032 «Історія та археологія» і 035 «Філологія».
Огляд статей науковців Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» у журналі «Сіверянський літопис» у 2020 році.
№ 1
Травкіна Ольга, кандидат історичних наук, завідувач відділу музейної та науково-фондової діяльності
«Про розбудову Чернігівського кафедрального Борисоглібського монастиря наприкінці XVII – на початку XVIII ст. та місцезнаходження Чернігівського колегіуму»
Мета статті: висвітлити питання розбудови Чернігівського кафедрального Борисоглібського монастиря наприкінці XVII – на початку XVIII ст., а також уточнити місцезнаходження Чернігівського колегіуму та бурси-гуртожитку.
Рига Данило, молодший науковий співробітник науково-просвітницького відділу
«Історичні райони Чернігова та дерев’яне і цегляне будівництво у місті впродовж ХІХ – початку ХХ ст.»
Мета публікації: дослідити процеси містобудування у сфері формування історичних районів м. Чернігова як губернського центру, а також виокремити особливості місцевого дерев’яного та цегляного будівництва протягом ХІХ та початку ХХ ст.
№ 2
Литовченко Олександр, молодший науковий співробітник науково-просвітницького відділу
«До питання про господарську діяльність Чернігівського Єлецького монастиря на початку XX ст.»
Мета статті: характеристика окремих сторінок господарської діяльності Чернігівського Єлецького монастиря початку XX ст., а також визначення рівня матеріального забезпечення обителі досліджуваного періоду.
Миколайко Тетяна, молодший науковий співробітник науково-просвітницького відділу
«Закриття Троїцького жіночого монастиря у м. Чернігові на початку 1960-х років»
Мета статті: висвітлення питання закриття Троїцького жіночого монастиря у м. Чернігові радянською владою та показ основних методів та вжитих владними структурами заходів, що пришвидшили процес самоліквідації монастиря.
№ 3
Рига Данило, молодший науковий співробітник науково-просвітницького відділу
«Навчально-виховний простір Чернігова 1920–30-х років та зміни гімназійно-освітньої парадигми в суспільстві»
Мета публікації полягає у всебічному дослідженні статистичних даних стосовно кількості гімназій та учнів на території всієї Російської імперії, впродовж XІX – початку XX ст.
№ 4
Гаркуша Алла, завідувач науково-просвітницького відділу
«Книга буття у настінному розписі Спасо-Преображенського собору (ХІ ст.) м. Чернігова»
Мета публікації: детально розглянути та описати монументальний живопис центральної бані та верхньої частини північної нави одного з найдавніших храмів Придніпровʼя – Спасо-Преображенського собору (XI ст.) Чернігова, показати логічну узгодженість композицій стінопису, сюжетну послідовність і цілісність загального художнього задуму, а також укотре привернути увагу до настінного розпису, створеного у першій чверті ХІХ ст. як важливої складової внутрішнього опорядження древнього храму.
Нижник Людмила, старший науковий співробітник науково-просвітницького відділу
«До питання про володіння П’ятницького жіночого монастиря м. Чернігова за часів Гетьманщини (за документами Центрального державного історичного архіву України та іншими джерелами)»
Мета дослідження: вивчення документів, які стосуються економічної діяльності П’ятницького жіночого монастиря.
Глухенький Андрій, молодший науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності
«Закриття Борисоглібського собору м.Чернігова на початку 1930-х років»
Мета статті: висвітлити питання закриття Борисоглібського собору м. Чернігові радянською владою, а також з’ясування основних методів влади, які були спрямовані на ліквідацію релігійної громади собору в 1933 р.
Ванжула Олена, старший науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності
«Амбітні плани та сумні реалії Чернігівського державного історико-культурного заповідника наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр.»
Мета розвідки полягає у всебічному вивченні процесу становлення та діяльності Чернігівського історико-культурного заповідника, його структурних підрозділів та аналізу нових форм музейної комунікації, запроваджених наприкінці 1920-х– на початку 1930-х рр.
№ 5
Васюта Олег, заступник завідувача відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології
«Прізвисько Чернігово-Сіверського князя Олега Святославича: чому «Гориславич»?»
Традиція надавати людям різні прізвиська побутує дуже давно. Вона існувала й за доби Середньовіччя. Прикладом чого є прізвиська тогочасних західноєвропейських правителів. Мета статті: розгляд цього явища на Русі у домонгольський період та з’ясування тлумачення прізвиська чернігово-сіверського князя Олега Святославича, яке він отримав від автора «Слова о полку Ігоревім».
№ 6
Бугера Ірина, молодший науковий співробітник науково-просвітницького відділу
«Західноєвропейські гравюри як зразок для настінних розписів ХІХ ст. Чернігівського Троїцького собору»
Мета публікації: здійснення мистецтвознавчого аналізу деяких монументальних композицій ХІХ ст. та визначення ступеня впливу на церковний стінопис цього періоду західноєвропейського мистецтва, зокрема, друкованої гравюри.
Підготував Сергій Черняков, учений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»
На фото автора: на передньому плані Борисоглібський собор м. Чернігова.