На стародавньому Валу зацвіла сторічна вишня – антипка

На Валу, в історичному центрі древнього Чернігова, яскраво буяє вишня – антипка, якій понад 100 років.


«Враховуючи рідкісність і поважний вік зазначеного дерева, а також повагу, якою користується воно у чернігівчан, його доцільно оголосити ботанічною пам’яткою природи місцевого значення «Чернігівська вишня», – написали ще в 2010 році науковці – директор Київського еколого-культурного центру, Заслужений природоохоронець України Володимир Борейко та кандидат біологічних наук Ігор Парнікоза. Вони ж і визначили, що це – найстаріша вишня – антипка в Україні. На жаль, через бюрократичні процедури досі оформлення цього дерева як пам’ятки, не сталося.

«Це унікальне для Чернігова дерево має досить давню історію й починає обростати легендами. Одна з них: якщо на його кору покласти монетку – то в чомусь поталанить. Сьогодні біля неї залюбки фотографуються туристи. Проте ця вишня потребує допомоги – вже є тріщини в стовбурі, їх треба замазувати. Надання захисту держави як об’єкту дало б можливість кваліфікованої допомоги ботаніків для цього дерева», – розповідає Сергій Черняков, вчений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

Довідка.
Народні назви цього чагарника (набагато рідше) дерева-вишня запашна, кучина. Належить до родини розоцвіті – Rosaceae. Вишня-антипка росте в дикому стані на вапняних ґрунтах, серед чагарників у передгір’ях Криму та в південно-західних районах України. Широко поширена в культурі (полезахисні і прибалкові смуги, насадження уздовж автомобільних і залізних доріг). Деякі форми вишні-антипки дають плоди, використовувані в їжу в свіжому вигляді. Плоди йдуть на отримання (шляхом перегонки) запашної води, використовуваної в парфумерії, а також харчових барвників. Кісточки плодів містять в значній кількості амігдалин, який застосовується при виробництві мигдалевого мила.

…Поруч із старовинними гарматами вишня – антипка вабить туристів і милує око чернігівців.

Василь Чепурний, “Голос України”.
Фото Сергія Чернякова, «Чернігів стародавній».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *