Збірник наукових праць «Чернігівські старожитності». Випуск 2(5)

Квітень 16, 2016

Цього року наукові співробітники Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» підготували кілька видань. Зокрема, черговий випуск збірника наукових праць «Чернігівські старожитності». Він надрукований за результатами Міжнародної наукової конференції, приуроченої до 890-річчя першої писемної згадки про Борисоглібський собор.
Оприлюднені у збірнику документи з архівосховищ України та інших країн світу, що здебільшого вперше вводяться до наукового обігу, дозволяють відтворити призабуті сторінки історії цієї визначної пам’ятки. Видання розраховане істориків, викладачів, науковців, науковців, студентів, краєзнавців та всіх шанувальників старовини.

У збірнику опубліковані наукові статті дослідників з України, Канади та Росії. Надаємо зміст нового видання:
– Володимир Коваленко (кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології України Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка) — «Фундатор Борисоглібського собору благовірний чернігівський князь Давид Святославович: сторінки біографії»;
– Олег Васюта (заступник завідувача відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Давид Святославич: шлях до Чернігова (1077—1097)»;
– Володимир Руденок (завідувач відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»), Тетяна Новик (науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «До питання про будівельну діяльність чернігівського князя Давида Святославича»;
– Володимир Марков (заступник редактора історико-літературного журналу «Странникъ» (м. Смоленськ, Російська Федерація)) — «Заказчики строителства Борисоглебских соборов в Смоленске и Чернигове и возводившие их мастера»;
– Ірина Чугаєва (кандидат історичних наук, старший викладач кафедри педагогіки і методики викладання суспільних дисциплін Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка) — «Князі Давидовичі у чернігівському літописанні»;
– Мартін Дімнік (професор Папського інституту середньовічних досілджень Торонтського університету (м. Торонто, Канада)) — «The Cult of St. Gleb among tne First Princes of Chernigov»;
– Роман Луценко (старший науковий співробітник Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка) — «Храм-усипальня Давидовичів»;
– Василь Пуцко (кандидат історичних наук, заступник директора з наукової роботи Калузького обласного художнього музею (м. Калуга, Російська Федерація) — «Кам’яне різьблення Борисоглібського собору в Чернігові і пластичний фасадний декор давньоруського храму»;
– Олена Черненко (кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології України Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка), Ігор Нікітенко (кандидат геологічних наук, доцент директор Народного музею імені О. М. Поля Державного вищого навчального закладу Національного гірничого університету) — «Результати дослідження сировини білокам’яних архітектурних деталей кінця ХІ—ХІІ ст. з Чернігова»;
– Раїса Боголюб (художник-реставратор відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Фрески Борисоглебского собора ХІІ века в Чернигове»;
– Магдалина Гладка (кандидат мистецтвознавства, краєзнавець (м. Владимир, Російська Федерація) — «Отражение культа святых Бориса и Глеба в искусстве Владимиро-Суздальской Руси домонгольского периода»;
– Сергій Юрченко (директор Науково-дослідного інституту історії архітектури та містобудування Українського товариства охорони пам’яток історії та культури) — «Перебудова Борисоглібського собору в Чернігові Лазарем Барановичем та її вплив на архітектуру храмів Гетьманщини»;
– Анатолій Адруг (кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри етнології та краєзнавчо-туристичної роботи Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка) — «Відбудова Борисоглібського собору в Чернігові наприкінці XVII — на початку XVIII ст.»;
– Олександр Тригуб (молодший науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «З нових джерел до історії земельної власності Борисоглібського кафедрального монастиря в Чернігові та на його околицях у другій половині XVII—XVIII ст.»;
– Ярослав Волерт (краєзнавець, пошукувач кафедри історії та археології України Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка) — «Володіння Чернігівського Борисоглібського кафедрального монастиря за матеріалами Генерального слідства при маєтності 1729-1731 рр.»;
– Ігор Кондратьєв (кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка) — «Монастирське землеволодіння XVII—XVIII ст. на території Любецької околиці»;
– Алла Попружна (викладач Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби України, аспірант кафедри історії та археології України Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка) — «Чернігівський Борисоглібський монастир у текстах духівниць козацької старшини XVII—XVIII ст.»;
– Ольга Травкіна (кандидат історичних наук, завідувач відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Поховання церковних ієрархів у Борисоглібському соборі в Чернігові у другій половині XVII—XVIII ст.»;
– Олена Черненко (кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології України Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка), Олександр Бондар (старший науковий співробітник Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка) — «Чернігівський Борисоглібський монастир у XVII—XVIII ст. (за археологічними та картографічними матеріалами)»;
– Ігор Ігнатенко (краєзнавець, м. Чернігів) — «Споруди Чернігівського Борисоглібського монастиря та їх оборонне призначення»;
– Олена Ванжула (старший науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Ремонтні роботи в Чернігівському Борисоглібському соборі в першій половині XІХ ст.»;
– В’ячеслав Корнієнко (кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України) — «Дослідження чернігівського Спасо-Преображенського собору 1923 р. за архівними даними»;
– Олександр Коваленко (кандидат історичних наук, доцент кафедри історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, голова правління Чернігівської обласної організації Національної спілки краєзнавців України), Андрій Острянко(кандидат історичних наук, генеральний директор Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»), Олександр Тригуб (молодший науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Нові документи про відбудову Борисоглібського собору в Чернігові у 1948-1957 рр. за проектом М. В. Холостенка»;
– Людмила Ясновська (кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології України Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка) — «Археологічні дослідження Чернігівського дитинця Б. О. Рибаковим у 40-50-х рр. ХХ ст.»;
– Юрій Ситий (старший науковий співробітник Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка) — «Археологические исследования территории княжьего двора на Валу в 1986 г.»;
– Наталія Ткаченко (завідувач науково-дослідного відділу Музею історії Української православної церкви Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»), Геннадій Невмитий (молодший науковий співробітник науково-методичного відділу охорони культурної спадщини історико-етнографічного заповідника «Переяслав») — «Культ святого Бориса на Переяславщині: минуле і сьогодення»;
– Олександр Маврін (кандидат історичних наук, заступник директора Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України) — «Археографічна діяльність національних заповідників України (на прикладі «Лаврського альманаху» та «Сугдейського збірника»).

Збірник наукових праць «Чернігівські старожитності» (випуск 2 (5) рекомендований до друку рішеннями вченої ради Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури і науково-методичної ради Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
Його можна придбати у Колегіумі, Борисоглібському соборі (на Валу) та Антонієвих печерах.

Вартість збірника — 156 гривень.