Археологічні знахідки біля Єлецького монастиря
Кістки перепохованих людей, уламки кераміки минулих століть та ранньослов’янське прясельце. Такі результати перших днів археологічної експедиції біля Єлецької гори у Чернігові. Почати розкопки спочатку планували на Валу, але пізніше вирішили змінити місце досліджень.
Олена Черненко — керівник археологічних досліжень, пояснює, що на Єлецькій горі внаслідок ерозійних процесів почалися обвали схилів. Там розпочалися дуже загрозливі явища. А саме ця ділянка дуже цікава в історичному відношенні, бо це одне з місць, де починається місто Чернігів і де зберігаються найдавніші матеріали міста.
Тому археологічні дослідження історики розпочали біля підніжжя Єлецького монастиря, адже після суботньої зливи, яка 30 червня вкрила Чернігів, тут стався значний зсув грунту і увторилося урвище.
Вперше цю ділянку досліджував у повоєнні часи археолог Володимир Богусевич. Тоді тут виявили поховання людей. А у 80-х роках чернігівський дослідник Олександр Шекун знайшов тут могили, і тому є версія, що колись тут було кладовище, яке почало формуватися у післямонгольсьский час і завершило своє існування лише на початку 20 ст. Деякі могили є достатньо свіжими, і це обмежує певною мірою можливості археологів. Цікаво, що це кладовище не позначено на жодному плані міста.
Серед уламків кераміки та кісток людей, дослідники віднайшли і раннєслов’янське прясельце. Тягарець, який насаджували на веретено, аби надати йому рівномірності обертання.
Олена Черненко — керівник археологічних досліджень, каже, що на сьогодні це найцікавіша знахідка. Хоча вона і вигляає маленькою, і це не коштовний метал, але ця річ має відношення до початкового етапу розвитку Чернігова. Це пряслице є датуючим матеріалом і дозволяє засвідчити існування дослов’янського поселення ще додержавного періоду.
Археологічні дослідження біля Єлецької гори тривамуть ще 2 тижні.
Джерело: Чернігівська філія Національної суспільної телерадіокомпанії України.
Чернігівська експедиція архітектурно-археологічні дослідження Єлецького монастиря розпочала 4 липня. У її складі: наукові співробітники Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» та студенти Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка.
Фото Сергія Чернякова, «Чернігів стародавній».