Православний храм завжди був і залишається одним із основних християнських символів. І речі, що наповнюють його, зокрема, книги, ікони, посуд тощо, уособлюють різноманітні релігійні символи. Разом з тим, всі ці речі мають прикладне значення й широко використовуються в церковній практиці.
Експозиція «Церковні старожитності XVII—XIX ст.», що представлена у Борисоглібському соборі, презентує предмети церковного вжитку: ікони, служебні книги, посуд, облачення священнослужителів, хрести, складні, культове шитво, свічники та інш.
Ікона — один з найдавніших і найважливіших предметів релігійного побуту. За допомогою ікон більш зрозумілими ставали події християнської історії, більш яскраво уявлялися образи святих. Ікони, представлені в експозиції, є частиною іконостасної колекції з собору Різдва Богородиці (м. Козелець, XVIII cт.).
Широко представлено церковний посуд. Дарохранительниці, потири, дароносиці, дискоси (призначені для Святих Дарів), звіздиці (символ Різдвяної зірки), лжиці, кадильниці — все це є невід’ємною частиною богослужіння.
Шляхетність і сувора краса відбилися в декорі і формі церковних свічників, які починаючи з другої половини ХІ ст. у великій кількості використовувалися в храмах. На виставці представлено трикирій пасхальний, лампади, свічники.
Своє символічне значення має кожна деталь одягу священнослужителів: пояс означає готовність священика служити Богу; фелонь нагадує, що священик наче повітрям оточений Господньою Благодаттю; палиця — символ меча духовного для боротьби зі злом.
Найдавнішим і найпоширенішим символом християнства є хрест. Хрест — це символ мученицької страти Іісуса Христа і одночасно символ спасіння і вічного майбутнього життя. Він став найбільш розповсюдженим предметом релігійного вжитку. У відповідності до призначення хрест має багато різновидів, декотрі з яких можна побачити в експозиції: напрестольні хрести, хрести-мощевики, наперсні хрести, хрести-розп’яття, хрести благословляючі, і звичайно, хрест натільний — обов’язковий для кожного християнина.
Досить широким є сакральний зміст такої речі як складень. Це , у першу чергу, ікона, що складається з 2-х (диптих), 3-х (триптих), 4-х (тетраптих) або з декількох (поліптих) частин. Разом з тим, складень відіграє роль символічного іконостасу, перед яким православний може помолитись, якщо не має можливості увійти до храму. У той же час, складень є своєрідним оберегом для християнина в далекій, небезпечній пригоді.
Приблизно таке ж значення мають і образки, представлені у вітринах виставки.
Серед предметів культового (сакрального) шитва — речі, виготовлені з дорогих тканин — парчі, шовку, оксамиту, оздоблені золотим або срібним гаптуванням. Деякі з них — орарь, пояс, омофор, фелонь — були частиною облачення священиків, деякі використовувались під час літургії (покрівці, воздухи), а деякі є справжньою реліквією, сповненою глибокого релігійного змісту (плащаниця).
Всі предмети експозиції є не лише речами, що мають суто церковний характер. Для сьогодення всі вони — витвори мистецтва, значення яких зростає з плином часу.