Науковці Національного заповідника «Чернігів стародавній» на науковій конференції «Сіверщина в історії України»

Як вже повідомлялося, 25–27 травня 2016 року у Глухові пройшла щорічна науково-практична конференція «Сіверщина в історії України». Її організували: Національний заповідник «Глухів», Центр пам’яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Глухівський національний педагогічний університет ім. О. Довженка.

Вже традиційно активну участь у науковому зібранні взяли участь працівники Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

Кандидат історичних наук, завідувач відділу музейної та науково-фондової діяльності Ольга Травкіна підготувала доповідь «Єдине моє бажання, щоб залишити по собі праці мої… і заслужити від людей добру пам’ять» (до питання про відзначення 400-річного ювілею архієпископа Чернігівського і Новгород-Сіверського Лазаря Барановича).

У статті висвітлюється питання стосовно уточнення дати народження архієпископа, акцентується увага на його суспільно-політичній та культурно-освітній діяльності, ролі Лазаря Барановича у відродженні Сіверщини.

Постать одного з найбільш авторитетних ієрархів другої половини ХVІІ ст., «останнього видатного мецената і плідного письменника Лазаря Барановича», — як зазначав відомий український історик Д. Антонович, привертала увагу багатьох дослідників, проте як у його біографії, так і в багатогранній діяльності є ще чимало «білих плям», недостатньо вивчена і його літературна спадщина.

Ще за життя та й після смерті про архієпископа писали сучасники як про визначну особистість, за «яким плакала вся Русь», який писав та видавав книги, піклувався про храми та їх оздоблення, турбувався про вбогих та богомольців. Дмитро Ростовський називав його «великим стовпом церкви». Лазар Баранович говорив: «Єдине моє бажання, щоб залишити по собі праці мої… і заслужити від людей добру пам’ять».

Старший науковий співробітник Олена Ванжула написала статтю «Чернігівський Спасо-Преображенський собор у міському середовищі ХVІІІ ст.».

У ній проаналізовано склад духовенства та парафіян чернігівського Спасо-Преображенського собору протягом ХVІІІ ст., розкрито причини зменшення його ролі у міському середовищі Чернігова та занепаду соборної парафії у другій половині ХVІІІ ст.

Ця доповідь стане в нагоді краєзнавцям та всім, хто цікавиться історією головного храму міста.

Кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник Інна Непотенко приділила увагу новій історії міста Чернігова. Стаття «Промисловість Чернігова у 1920-х роках: структури споживання та соціо-культурний простір» присвячується характеристиці кустарної промисловості міста у перше десятиріччя діяльності радянської влади. Розкрито особливості її функціонування та вплив на розвиток міського середовища і побутування його мешканців, а також співіснування в соціокультурному просторі Чернігова.

Старший лаборант Святослав Подлевський написав статтю про нові знахідки пряслиць з надписами на території Чернігово-Сіверщини. Її молодий дослідник присвятив пряслицям з кириличними надписами, що були віднайдені протягом останніх років у складі колекцій музеїв Чернігівської області.

Знахідки виявлені в музейних колекціях Чернігова та Новгорода-Сіверського. Актуальність цього дослідження зумовлена важливістю та рідкістю пам’яток давньоруської писемності, відомих у регіоні. Кожна знахідка дає нову інформацію для вивчення його історії та культури, дозволяє отримати нові данні щодо аспектів суспільного життя, як антропоніміка, специфіка народної мови і письма, семантика захисних знаків тощо.

До речі, ще до початку роботи наукової конференції «Сіверщина в історії України» вийшов друком дев’ятий випуск однойменного збірника наукових праць. До видання включено 123 статті 131 автора, серед яких 12 докторів наук, 58 кандидатів наук, 12 аспірантів, 39 працівників пам’яткоохоронної та музейної сфери. Ддослідників об’єднує діяльність, направлена на вивчення різноманітних аспектів регіональної історії.

Фото із сайту Національного заповідника “Глухів”