Туризм по-чернігівськи: історичний та гастрономічний

Антонієві печери

Туристична сфера має всі шанси стати одним з головних джерел наповнення бюджету регіонів нашої країни після остаточного завершення процесу децентралізації. Країни Європи витрачають великі суми на розвиток туристичної привабливості, наша ж державна політика не передбачає такі витрати з державної казни, як у наших західних сусідів. Тим не менше, з кожним днем, туристи з усієї України відкривають для себе нові маршрути і цікаві об’єкти.


Чернігівська область на туристичній карті України представлена низкою потужних комплексів, архітектурних пам’яток та фестивалів, де можна цікаво і корисно провести час. Заступник директора департаменту культури і туризму Чернігівської ОДА Павло Веселов зазначає, що одним з пріоритетних напрямів роботи департаменту є популяризація туристичного потенціалу Чернігівщини та збільшення туристичних потоків. З цією метою у квітні 2016 року, на відкритті туристичного сезону, було організовано рекламно – інформаційний тур для представників туристичної галузі з різних регіонів України та гостей із-за кордону. За словами чиновника найбільшою популярністю користується Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». Це пояснюється, перш за все, розвиненою інфраструктурою обласного центру. Тим не менш, Чернігівщина відома й іншими туристичними об’єктами на зразок Батурина, Качанівки, Ніжина та Новгорода – Сіверського.

– У 2012 році було розроблено програму розвитку туристичної галузі, яка є основною концепцією та стратегією нашої діяльності. Програма є середньострокова і розрахована на 8 років роботи. Пріоритетними напрямками діяльності є всебічний розвиток туризму і перш за все туристичної інфраструктури. Окрім моніторингу стану пам’яток ми слідкуємо за станом доріг які ведуть до туристичних об’єктів. Таким чином було відремонтовано дорогу до національного культурного заповідника Качанівка, – коментує Павло Веселов.

Чималу увагу приділяють у департаменті і розвитку фестивального туризму. Щорічно на Чернігівщині відбувається близько 75 традиційних фестивалів та приблизно півтора десятка позапланових заходів, як місцевого так і всеукраїнського рівня. У той же час чиновник пояснює, що реклама фестивалів, які відбуваються у райцентрах покладається на місцеву владу, яка дуже часто не хоче і не може робити це якісно.

В середньому річний бюджет департаменту «плаває» у межах 500-600 тисяч гривень. Фінансові ресурси витрачаються згідно програми, а це і підтримка фестивалів і вироблення рекламної продукції, представлення на всеукраїнських випусках та багато іншого. Павло Веселов зауважує, що туризм зовсім не фінансується з держбюджету останній десяток років. Кошти надходять з обласного бюджету. У той же час, у порівнянні з центральними областями, Чернігівщина має достойний бюджет.

Що стосується статистики то, за словами Павла Веселова, спеціального підрозділу, який би рахував, чи зводив дані по кількості туристів при департаменті не існує, але достеменно відомо, що за 2015 рік музеї та заповідники області відвідало близько 860 тисяч туристів, що є доволі непоганою цифрою. При департаменті культури також працює комунальний заклад «Обласний методичний центр контролю та технагляду закладів культури та туризму» де є відділ туризму, який працює над покращенням туристичної привабливості регіону. Скоріше за все, з часом, саме на базі цього центру буде працювати відділ статистики.

Безумовно левова частка туристів припадає на обласний центр. Це й не дивно, адже для розвитку туристичної галузі чернігівський бізнес зробив за останні п’ять років більше, ніж місцева влада за всі роки Незалежності. Фестиваль Джаз Оупен, який вже встиг стати культовим, креативний мистецький проект Зелена Сцена, серія кафе і ресторанів в центральній частині міста приваблюють туристів з усієї України. Декілька років тому представниками міського управління туризму озвучувалась цифра більше 100 тисяч туристів на рік.

– Поїздки до Чернігова одні з найпопулярніших серед відпочинків вихідного дня у нашій фірмі. І тут справа не лише у історико-культурній складовій міста. Велику роль відіграє й гастрономічна складова. Серед туристів дуже популярними є такі заклади як «Варенична» та мережа пивних «Bierwelle», є люди які їдуть перш за все туди, а вже потім до музеїв та культурних закладів, – коментує київський екскурсовод Ігор Асауленко ситуацію з туризмом у Чернігові.

Проблемним місцем чернігівського туризму залишається «туризм одного дня». Основна маса гостей є жителями столиці, які встигають оглянути місто за день і не залишаються тут на ніч. У свою чергу, витрачаючи в обласному центрі менше грошей. На думку Ігоря Асауленка, хорошим вирішенням проблеми може стати запровадження дво-три денного фестивалю, з насиченою програмою, яка змусить туристів затримуватись більше ніж на день. Варто зазначити, що фестивальна діяльність у місті останнім часом активізувалась. Вже декілька років на День Незалежності вдало відзначають фестиваль «40 ух», де всіх бажаючих годують юшкою, а у червні 2016 відбувся перший фестиваль вуличної їжі. Проте експерти вважають, що Чернігову не вистачає великого молодіжного фестивалю, який тривав би декілька днів на зразок ЗАХІД – фесту чи Таврійських Ігор.

У свою чергу, міська влада хоч і не виділяє великих коштів на розвиток туристичної привабливості міста, але і не ставить палки у колеса ініціативних людей і всіляко намагається їх підтримувати. Одним з таких рішень стала заборона проїзду центральною частиною ввечері та у вихідні дні в ресторанній зоні. Це створює атмосферу затишку відпочиваючих, адже Чернігів для багатьох асоціюється перш за все зі спокоєм та тишею.

Цікаву думку з приводу розвитку туристичної галузі у Чернігові має власник книгарні культурно-мистецького центру «Інтермеццо» Олександр Ясенчук. На думку підприємця, Чернігову не вистачає промоції в Україні, – існує така проблема, що про Чернігів ніхто не знає, і туристи тут з’являються не завдяки, а всупереч, – зазначає Ясенчук.

– Ми маємо прагнути зробити місто більш сучасним, адже минули часи, коли люди їхали дивитись на культові споруди. Час не стоїть на місці, і йти у ногу з часом означає бути попереду. З іншого боку, навіть зробивши у Чернігові масовий фестиваль нам буде важко зібрати туристів, адже обласний центр має дуже слабке транспортне сполучення з іншими містами крім столиці, – коментує ситуацію Олександр Ясенчук.

Дійсно, питання транспортного сполучення Чернігова з більшістю міст України здійснюється через столицю, що створює певні незручності для туристів. Питання прямих поїздів до Львова чи Харкова декілька разів піднімалось під час виборів до Верховної Ради, але, на жаль, так і залишилось предметом спекуляції місцевих обранців.

Втім, не дивлячись на важке транспортне сполучення на Чернігівщині таки є ряд об’єктів, які постійно тримають марку туристичних центрів. Одним із таких є місто Батурин, відома гетьманська столиця.

За словами Павла Веселова Батурин є яскравим прикладом відродження, коли занедбаний туристичний об’єкт перетворюється у потужний туристичний центр, якщо питання його реставрації піднімається на державному рівні. Ініціатором відновлення гетьманської столиці, тоді виступив сам Президент України Віктор Ющенко. Нині Батурин – це один з найбільш відомих в Україні Чернігівських туристичних об’єктів.

Також, окремої уваги заслуговує і такий молодий, але дуже перспективний вид відпочинку, як «зелений туризм». Чернігівщина має вигідне географічне положення, що дозволяє активно використовувати природній потенціал регіону. Наразі, на території Чернігівщині, активно працюють 36 приватних сільських садиб, які приймають туристів та гостей зі всієї України. Природні та історичні ресурси Чернігівського, Ріпкінського, Коропського, Куликівського та Новгород – Сіверського районів дозволяють активно розвиватись представникам «зеленого туризму». Флагманами у цій сфері є садиби «Андріївські озера» та «Соколиний хутір» біля Качанівки, які вже багато років успішно функціонують та є відомими далеко за межами області.

На думку аналітика інформаційної кампанії «Сильніші разом!» Віталія Горобця, якби до приватних ініціатив додати державної підтримки у спрощенні ведення туристичного бізнесу, створенні сучасних і зрозумілих стандартів якості, облаштуванні інфраструктури та наданні фінансової допомоги на гідні проекти, це суттєво зміцнило б позиції туризму в Україні.

Однак українцям варто пам’ятати, що ми живемо у час реформ, коли громадянське суспільство має достатній вплив і ми можемо рухати зміни у державі. Тож варто це робити, – зазначає фахівець.

Джерело: Денис Домоцький та Павло Пущенко для інформаційної кампанії “Сильніші разом!”

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *