Що знайшли археологи під час реконструкції скверу Богдана Хмельницького?

IMG_0383

Під час реконструкції скверу ім. Богдана Хмельницького в Чернігові найбільш інтригуючим залишалося питання археологічних досліджень і подальшої долі археологічних знахідок на цій території. Виникло багато історій про різні знахідки, подальша доля яких широкому загалу так і залишалася невідомою.


Ми попросили розповісти про це фахівця, який знається на темі найбільше: заступника начальника Лівобережної археологічної експедиції Інституту археології НАН України кандидата історичних наук Андрія Леонідовича Казакова. Саме цей науковий підрозділ, відповідно до вимог законодавства, здійснював археологічний нагляд при проведенні земляних робіт в охоронюваній археологічній зоні.

Андрій Казаков: 

– Весь час, кожного дня при проведенні земляних робіт на кожному об’єкті, в тому числі й у сквері Богдана Хмельницького, були присутні наші представники. У цьому сквері при проведенні дослідження була перерва лише в січні-лютому, коли й роботи призупинялися. Навіть зараз, коли в цьому сквері копають поливні траншейки – хоч вони й неглибокі, не доходять до стародавнього культурного шару, ми все одно проводимо нагляд. У Чернігові, до речі, порівняно з іншими містами України, справа охорони культурної спадщини вже багато років поставлена досить серйозно.

Під час робіт були знахідки, кілька разів ми закладали розкопи. По-перше, це група поховань 12-першої половини 13 століть, що були досліджені ближче до вул. Шевченка. По-друге, це рештки фундаментів «галереї» та мурів П’ятницького монастиря, які належать до періоду його існування у 19 ст., окремі артефакти часів Київської Русі – бойова сокира 11-12 ст., фрагменти давньоруської плінфи (цегли) від споруди П’ятницької церкви початку 13 ст., фрагменти скляних браслетів та інші побутові речі, котрі зазвичай знаходять при розкопках ранньосередньовічних міст.

Так історично склалося, що місцевість, де сьогодні розташований сквер імені Богдана Хмельницького, починаючи з післявоєнних часів неодноразово вертикально переплановувалась. Це призвело до того, що деякі з археологічних об’єктів, у тому числі й поховань, були пошкоджені чи навіть повністю зруйновані. Розрізнені кістки цих поховань ми знаходимо в різних частинах сучасного скверу, в ході спостереження за земляними роботами. На жаль, вони втратили своє значення для науки, оскільки по окремо взятих кістках не можна визначити їх етнокультурну приналежність, вік, стать, причину смерті тощо. Проте, ми їх все одно збираємо з метою подальшого перепоховання. Інколи окремі кістки чи їх фрагменти опиняються під земляними відвалами і періодично виявляються лише при повторному переміщенні ґрунту. У цьому немає провини ані будівельників, ані археологів. Такі випадки характерні для охоронних археологічних досліджень і інколи можуть повторюватися.

У відповідності з методикою польових досліджень, кожна знахідка фіксується, тобто місце, де вона була знайдена, заноситься до польового опису, а після відповідної камеральної обробки у складі колекції археологічних матеріалів, здається до музейного закладу. У свою чергу, кістки потрапляють на антропологічну експертизу до Інституту археології НАН України, де визначаються параметри, про які я вже згадував.

В історичних частинах таких стародавніх міст, як Чернігів, розрізнені фрагменти людських кісток (віком по кілька сотень століть) у землі знаходять постійно і скрізь. Територія, де сьогодні розташовується сквер ім. Б.Хмельницького, за часів Київської Русі входила до складу літописного Передгороддя, що згадується в літописі під 1152 р.

Характер формування ранньосередньовічних міст був таким: на околицях міських кварталів формувалися парафіяльні кладовища, потім, коли місто розросталось, ці кладовища опинялися під міською забудовою.
Така динаміка розвитку ранньосередньовічних міст, таких як Київ, Чернігів та інших, характерна для Східної Європи і добре відома історикам. Той факт, що багато сучасних міст із своєю стародавньою історією побудовані на людських кістках, ми вимушені лише констатувати.

Єдине незрозуміле – історія з фотографією людської щелепи, яка з’явилася в соцмережах. Скоріше за все, цей епізод має провокативний характер, оскільки цей предмет ми так і не змогли знайти, ніхто з робітників його не викопував і в руках не тримав. Розповідають, що бачили, як якийсь чоловік підійшов до фонтану, дістав щось із сумки, поклав на долоню і сфотографував. Коли до нього наблизились співробітники, щоб поцікавитися, хто він і що робить – він швиденько накивав п’ятами.

На жаль, це не поодинокий випадок на чернігівських будівельних майданчиках. Але, якщо ця людина дійсно має фрагменти антропологічного походження – вона має принести їх до нас.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *