«Ніжинська старовина» про ІV Міжнародні Спаські наукові читання

img_3605-e1474115735959

Днями надруковано збірник наукових праць «Ніжинська старовина», випуск 22(25). Частина його матеріалів була апробована під час проведення в Ніжині та Батурині 21-23 вересня 2016 року ІV Міжнародних Спаських наукових читань, приурочених 125-річчю від дня народження Євгенії Спаської та 50-річчю створення Ніжинського краєзнавчого музею.

У збірнику висвітлені кілька напрямів:

– Теоретичні та методологічні проблеми сучасної музеології, пам’яткознавства, історичної регіоналістики й етнології;

– Дослідження регіональної історії й етнології Північного регіону України та відображення його результатів у музейних колекціях;

– Вивчення об’єктів культурної спадщини, розвиток музейництва і наукового пам’яткознавства Північно-Дніпровського Лівобережжя;

– Персоналії.

У новому виданні опубліковані наукові праці дослідників з різних регіонів України, також із-за кордону.

Зокрема, кандидат історичних наук, завідувач відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Ольга Травкіна у статті «Про склад учнів Чернігівського колегіуму в 1718 р.» аналізує кількісний, соціальний склад учнів, географію місць звідки прибували учні на навчання. Зроблено висновок, що переважна більшість учнів, які присягали в 1718 р. і навчалися у Чернігівському колегіумі, були вихідцями з родин козацької старшини. До речі, тут здобували освіту представники як багатих козацьких родів Чернігово-Сіверської землі, окремі вихідці з генеральної, полкової та сотенної старшини; так і з дрібної української шляхти, які здебільшого обирали звичайний службовий шлях козацької верстви.

У праці «Діти-наймити в Гетьманщині ХVІІІ ст. (за матеріалами Генерального опису 1765-1769 років)» кандидата історичних наук, докторанта кафедри історії України Полтавського національного педагогічного уніерситету ім. В.Г. Короленка Ігоря Сердюка досліджується особлива соціальна група дітей, котрі перебували поза власною родиною. Йдеться про наймитів (слуг), які документація хоча б формально виокремлювала з-поміж суміжних соціальних груп.

Кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Іван Кедун у статті «Новгород-Сіверська фортеця: основні віхи історії» аналізує сучасний стан вивчення проблеми фортеці. На основі співставлення даних писемних джерел та результатів археологічних досліджень пропонується новий погляд на топографію середньовічної фортеці Новгорода-Сіверського. Висловлюється припущення, що до ХVІІІ ст. Новгород-Сіверські укріплення складалися з основної фортеці на замку та системи острогів навколо нього.

Кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Інна Непотенко наукову працю «Монастирі Чернігова — нерухомі об’єкти культурної спадщини — у період становлення радянської влади (1920-ті роки)» присвятила двом монастирським ансамблям Чернігова. Розкрито умови їхнього подальшого функціонування в умовах антицерковної політики та кризових явищ, а також заходи щодо монастирів як культурних надбань людства.

Старший науковий співробітник науково-просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Людмила Нижник у статті «Перебудова П’ятницької церкви м. Чернігова на початку ХІХ ст.» пише про пропозицію Малоросійського генерал-губернатора щодо перебудови храму на початку ХІХ століття. Наводяться дані кошторисів на придбання матеріалів та описуються ті роботи, які необхідно було зробити під час ремонту. Надається інформація окремих кошторисів щодо пребудови церкви, перекриття її даху та будівництва дзвіниці Наводяться також дані документів щодо будівництва огорожі навколо П’ятницької церкви.

Оксана Ликова (науковий співробітник Відділу сучасної художньої кераміки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному) у статті «Керамологічна експедиція як джерело формування музейних колекцій» визначає ключові моменти експедиційної діяльності установи до 2000 р. Окреслено територію, досліджену музейними співробітниками. Прослідковано оформлення експедиційних матеріалів, способи збереження і шляхи популяризації зібраної інформації.

Старший науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Олена Ванжула у статті «Ремонтні роботи 1791 р. у чернігівському Спасо-Преображенському соборі (за матеріалами Державного архіву Чернігівської області)» оприлюднює архівні документи 1791 р., які детально розкривають визначальний, початковий період масштабних ремонтних робіт (1791-1798) у Спаському соборі.

Сергій Сергєєв (науковий співробітник науково-просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») у науковій праці «Ремонтні роботи в будинку архієпископа в Чернігові у 20-30-х роках ХІХ ст.» описує стан будівель Губернського правління та Чернігівської казенної палати, які розміщувалися в колишньому будинку архієпископа. Він показав численні пошкодження та відновлювальні роботи. Схематично подаються основні ланки системи державного механізму, що був задіяний у цих роботах.

Стаття Миколи Тереха (завідувача відділу «Цитадель» Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця») та Віктора Нікітіна (кандидата медичних наук, пенсіонера з Конотопа) «Династія знаменитих лікарів Пучківських в історії медицини Конотопщини» присвячена життєвому шляху родини лікарів Пучківських. Особливу увагу приділено О.П. Пучківському — видатному українському лікарю і вченому, засновнику першої української клініки отоларингології, автору першого підручника з отоларингології українською мовою, активному прихильнику українського державотворення у 1917-1920 роках.

Загалом у нововиданому збірнику вміщено 26 статей, а також некролог, у ньому йдеться про Володимира Петровича Коваленка. 24 жовтня 2016 року перестало битися серце відомога історика, археолога, краєзнавця та педагога.

Видання розраховане як на фахівців: істориків, археологів, музеєзнавців, мистецтвознавців, пам’яткознаців тощо, так і на широкий загал читачів — усіх, хто цікавиться старожитностями Північно-Дніпровського Лівобережжя України, історією та культурою нашої держави.

Засновники збірника: Центр пам’яткознавства Національної академії України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Ніжинський краєзнавчий музей імені Івана Спаського.

Підготував Сергій Черняков, учений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *