Збірник наукових праць «Чернігівські старожитності». Випуск 3(6)

За результатами наукової конференції «Бароко в архітектурі Чернігівщини», присвяченої 300-річчю освячення Катерининської церкви м. Чернігова, видано збірник наукових праць «Чернігівські старожитності».

У ньому розповідається про історію, архітектуру, священників, що служили у цьому унікальному храмі протягом 300 років його існування. Ряд статей присвячено і іншим пам’яткам барокової архітектури. Більша частина оприлюднених документів вперше вводиться у науковий обіг.

Видання розраховане на істориків, науковців, музейних працівників, краєзнавців і всіх шанувальників старовини.

Надаємо зміст збірника наукових праць:

Ольга Травкіна (кандидат історичних наук, завідувач відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Метричні та сповідні книги Катерининської церкви як археографічне джерело до історії парафії у XVIII ст.»;

Тетяна Миколайко (молодший науковий співробітник науково-просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Іконостас і царські врата XVIII ст. Катерининської церкви м. Чернігова»;

Данило Рига (молодший науковий співробітник науково-просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Культова споруда доби українського козацтва — Катерининська церква м. Чернігова у 20-30-ті роки XX століття»;

Ірина Шевчик (молодший науковий співробітник науково-просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Катерининська церква м. Чернігова у 50-70-х роках ХХ ст.: листування, проекти, реставрації»;

Світлана Шубович (доктор архітектури, професор Харківського

національного університета міського господарства ім. О.М. Бекетова, кафедра містобудування) — «Екатерининская церковь в Чернигове — философия мифоигрового бриколажа»;

Олександр Литовченко (молодший науковий співробітник науково-просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Чернігівський храм св. Катерини у художніх фільмах»;

Анатолій Адруг (кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри етнології та краєзнавчо-туристичної роботи Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка) — «Відтворення чудотворних чернігівських ікон у графіці Чернігова другої половини ХVІІ — початку ХVІІІ століть»;

Світлана Бойченко (кандидат історичних наук, викладач кафедри організації соціально-психологічної допомоги населенню Чернігівського національного технологічного університету) — «Особливості реєстрації смерті населення Чернігова у ХVІІІ — поч. ХХ ст.»;

Володимир Руденок (завідувач відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»), Тетяна Новик (старший науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Храми Антонієвих печер доби українського бароко»;

Олена Ванжула (старший науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Реставрація північного корпусу келій Єлецького монастиря в Чернігові — пам’ятки барокової архітектури XVII ст.»;

Олена Черненко (кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології України Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка) — «Петропавлівська церква з трапезною Єлецького Свято-Успенського монастиря (за матеріалами археологічних досліджень 2013 р.)»;

Ігор Ігнатенко (краєзнавець, м. Чернігів) — «Барочна символіка козацької Покрови з Новгорода-Сіверського»;

Раїса Боголюб (художник-реставратор відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Скриня кінця XIX століття з фондів Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»: реставрація та питання стилю»;

Юлія Жмурко (кандидат архітектури, доцент кафедри містобудування Харківського національного університету міського господарства ім. О. М. Бекетова.) — «ЦІКАВЕ» в смислообразній структурі українського бароко»;

Мироненко Людмила (аспірант Інституту археології НАН України, м. Київ)., Юрій Ситий (старший науковий співробітник Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка) — «Барокова архітектура Батурина останньої чверті XVII — початку XVIII ст.»;

Сергій Юрченко (директор Науково-дослідного інституту історії

архітектури та містобудування, м. Київ) «Два контракти на мурування собору Каташинського монастиря — «Два контракти на мурування собору Каташинського монастиря»;

Олександр Романченко (головний архітектор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, м. Київ). — «Покровський собор Ладанського Підгірського монастиря».

Збірник наукових праць «Чернігівські старожитності» (випуск 3 (6) рекомендований до друку рішеннями вченої ради Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури і науково-методичної ради Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

Його можна придбати у Колегіумі, Борисоглібському соборі (на Валу) та Антонієвих печерах.

Вартість збірника — 85 гривень.