«Чернігівські старожитності» про печери та монастирі

Антонієві печери

Цього року Національним архітектурно-історичним заповідником «Чернігів стародавній» видано вже другий збірник наукових праць «Чернігівські старожитності», випуск 4 (7). Він включає матеріали Міжнародної наукової конференції «Печери та монастирі в історії України» (на пошану Володимира Яковича Руденка).

У виданні вміщені наукові матеріали про історію досліджень печерного Іллінського монастиря Чернігова та підземних об’єктів, що збереглися на теренах України, а також загалом, історії чернецтва та монастирів, археологічних досліджень на заповідних територіях. Більша частина оприлюднених у статтях документів вперше вводиться у науковий обіг.

Зокрема, у новому збірнику оприлюднені наукові дослідження:

– «Підземні обєкти на території Пустинно-Рихлівського монастиря». Автори: Роман Луценко — старший науковий співробітник Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка, археолог відділу охорони пам’яток історії та культури Музею історії Десятинної церкви; Володимир Руденок — завідувач відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». У статті на основі писемних джерел на натурних досліджень розглядаються культові підземні споруди Рихлівського Пустинно-Миколаївського монастиря в с. Рихли Коропського району Чернігівської області.

– «Ктиторські монастирі чернігівських князів». Володимир Коваленко — кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології України Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. Науковець пише, що монастирі на Русі, як і в Європі в цілому, в ХІІ — ХІІІ ст. були однією з найбільших та поширених і важливих церковних організацій. Вони були майже в кожному давньоруському місті чи його пригороді і вважалися невід’ємною складовою частиною міської структури й структури князівського управлінця. Не була виключенням і Чернігівська земля: князі місцевої династії заснували монастирі як у самому Чернігові та в інших містах князівств, так і в Києві, який Рюриковичі вважали загально-родовою спадщиною.

– «Ветхий» Печерський монастир (до питання про первісну топографію Києво-Печерської обителі)». Євген Кабанець — провідний науковий співробітник Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Стаття науковця присвячена дослідженню ранньої топографії Києво-Печерського монастиря на основі широкого комплексу наративних та археологічних матеріалів. У ній аналізується свідчення про так званий «ветхий Печерський монастир», представлені в давньоруських літописах та агіографічних пам’ятках ХІ—ХІІІ ст. Зроблено висновок, що найдавніше наземне поселення печерських іноків, відоме під цією назвою, сформувалося в 6о-х рр. ХІ ст. в районі Ближніх печер.

– «Феномен появи підземних скитів на північному заході Слобожанщини у середині ХVІІІ ст.». Євген Осадчий — кандидат історичних наук, старший викладач, завідувач лабораторії Сумського державного педагогічного університету; Олексій Коротя — провідний спеціаліст з питань охорони культурної спадщини при управлінні культури Сумської обласної державної адміністрації. Дослідник у цій статті пише про фактори, що мали вплив на появу підземних скитів на території Північно-Західної Слобожанщини. Перші печерні комплекси з’явилися на Путивльщині і пов’язані з появою ченців з Київщини. У час заселення Слобожанщини козаками з території Правобережжя України з’являються печерні скити, які згодом перетворилися на православні монастирі.

– «Священнослужителі Чернігівського кафедрального собору — дослідники історії Троїцько-Іллінського монастиря». Олена Ванжула — старший науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». У статті проаналізовано статус кафедрального духовенства Спасо-Преображенського собору в Чернігові ХІХ — початку ХХ ст., висвітлені основні віхи життя та наукові здобутки у вивченні історії чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря соборних священнослужителів — Т. Стефановського та О. Єфимова.

– «Графіті з княжого терему на території Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря». Олена Черненко — кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології України Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г . Шевченка. У статті розглядається графіті кінця ХІІ — початку ХІІІ ст., виявлені під час археологічних досліджень княжого терему на території Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря.

– «До історії Любецького Антоніївського монастиря: результати та перспективи досліджень». Автори: Олександр Бондар — науковий співробітник Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В. Тарновського; Олена Веремейчик — кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології України Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка; Ігор Кондратьєв — кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. Стаття присвячена історії Любецького монастиря: його існування в давньоруський час і відновлення в ХVІІ столітті, дослідженню місцезнаходження Антоніївського скиту, розкопкам на території урочища Монастирище, а також археологічним дослідженням і знайденим артефактам.

Видання розраховане на істориків, науковців, музейних працівників, краєзнавців і всіх шанувальників старовини.

Збірник наукових праць «Чернігівські старожитності» рекомендований до друку рішеннями вченої ради Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури і науково-методичної ради Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *