«Чернігів стародавній» відзначатиме 50-річчя

DSC04240

Наступного року Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» відзначатиме 50-річчя заснування.

«Українська Равенна» — так називав Чернігів видатний український історик, академік Михайло Грушевський. Адже старовинне місто здавна привертало увагу своєю історією та унікальними соборами і монастирями.

Тож, недаремно згідно Постанови Ради Міністрів УРСР від 20 лютого 1967 р. № 125 прийнято рішення «Створити Чернігівський державний архітектурно-історичний заповідник на правах філіалу Державного архітектурно-історичного заповідника «Софійський музей» з передачею Чернігівським облвиконкомом на його баланс пам’ятників архітектури м. Чернігова…». До складу чернігівського заповідника було передано Спасо-Преображенський собор (ХІ ст.), Борисоглібський собор (ХІІ ст.), П’ятницьку церкву (ХІІ ст.), Будинок полкової канцелярії (ХVІІ ст.), Іллінську церкву (ХІ ст.), Печери та підземні споруди (ХІ-ХVІІІ ст.), Успенський собор Єлецького монастиря (ХІІ-ХVІІ ст.), Колегіум (ХVІІ-ХVІІІ ст.), Будинок архієпископа (ХVІІІ ст.), Троїцький собор (ХVІІ ст.), Губернаторський будинок (ХІХ ст.).

З метою збереження архітектурно-історичних пам’ятників у Чернігівській області, що мають визначну архітектурно-історичну та художню цінність, Рада Міністрів Української РСР постановою від 22 червня 1978 року № 344 прийняла рішення про перетворення з 1 січня 1979 року Чернігівського філіалу Державного архітектурно-історичного заповідника «Софійський музей» Держбуду УРСР в Чернігівський архітектурно-історичний заповідник з підпорядкуванням його Чернігівському облвиконкому.

Завдяки діяльності заповідника в найтяжчі десятиліття ХХ сторіччя вдалося врятувати і зберегти для нащадків неповторні архітектурні ансамблі міста Чернігова; один з найбільших у Європі курганний некрополь (ІХ-Х ст.), розташований на Болдиних горах; визначну пам’ятку печеробудівництва — Антонієві печери (ХІ-ХVІІІ ст.); унікальну колекцію іконопису (ХVІІ-ХІХ ст.) та пам’ятки писемності і книгодрукування (ХVІІ-ХІХ ст.).

Держава гідно оцінила його діяльність. Враховуючи значення Чернігівського державного архітектурно-історичного заповідника у справі збереження особливо цінних пам’яток архітектури, історії та культури, а також його роль у відновленні та розвитку національно-культурних традицій українського народу указом Президента України від 29 грудня 1998 р. № 1392/98 заповіднику надано статус національного. Згодом, Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження (від 23 квітня 2003 р. № 233-р): «Прийняти пропозицію Держбуду та Чернігівської обласної ради про передачу цілісного майнового комплексу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» із спільної власності територіальних громад Чернігівської області у державну власність з віднесенням його до сфери управління Держбуду. На баланс заповідника відповідно постанови Чернігівської обласної ради було передано 26 пам’яток архітектури.

Таким чином, для архітектурно-історичного заповідника розпочався новий період діяльності у зв’язку з присвоєнням йому статусу національного та передачі установи у державну власність.

Нещодавно на засіданні науково-методичної ради національного заповідника були розглянуті питання проведення заходів з нагоди 50-річчя його створення. Зокрема, заплановані прес-конференції, урочисті заходи, наукова конференція, відкриття виставки. Намічено підготувати науково-популярні видання, брошури, буклети. Передбачено і публікацію матеріалів наукових співробітників про пам’ятки архітектури та фондові колекції заповідника в газетах та журналах.

Сергій Черняков, «Чернігів стародавній».

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *